19-й тур. 14.04.2018, 16:00. Біла Церква, стадіон «Зміна». 200 глядачів. Хмарно. +19°С
Арбітр – В’ячеслав Молотокас (Київ).
Асистенти арбітра: Світлана Грушко (Київська обл.), Богдан Морозюк (Івано-Франківськ).
Четвертий арбітр – Сергій Дубиківський (Київська обл.).
Спостерігач арбітражу – Ігор Павленко (Вінниця).
«ОЛІМПІК» U-19: Лтайф, Морозюк, Таловєров, Тимошенко, Боровик, Бородай (Кравчук, 46), Нечаєв, Тищенко (Пічугін, 75), Максименко (Прокопчук, 63), Коноваленко, Топало (Самчук, 89).
Запасні: Уманський, Супрун, Димитров.
Старший тренер – Руслан Уманець.
«КАРПАТИ» U-19: Артим, Степанчук, Харжевський, Дерман, Веремієнко, Слива, Желізко, Панчишин (Ременюк, 46), Лях (Кос, 65), Притула (Нестерук, 90+2), Пецків (Дудинський, 86).
Запасні: Готра, Дулібський, Руніч.
Старший тренер – Андрій Тлумак.
Голи: Таловєров, 89 (авт.), Желізко, 90+4.
Попередження: Тимошенко, 38, Лтайф, 59, Нечаєв, 78 – Панчишин, 23, Степанчук, 66, Харжевський, 69, Веремієнко, 79, Дудинський, 90.
Вилучення: Тищенко, 89.
Аби вдруге у сезоні відібрати очки в юніорів «Карпат», їхнім одноліткам з «Олімпіка» забракло сьогодні якоїсь дещиці. Саме так, адже секундна стрілка, відраховуючи ігровий час поєдинку, почала робити уже 89-е коло, коли м’яч затріпотів у сітці воріт «олімпійців» і на табло з’явилися цифри 0:1. Втім, як засвідчила кінцівка матчу, це було не останнє взяття воріт суперника «левами». Фінальний свисток зафіксував звитягу «зелено-білих» з перевагою у два забиті голи.
Аналізуючи хід гри упродовж усіх 90 хвилин, висновок напрошується один: якби «Карпати» не виграли цей матч, то це було б величезною несправедливістю по відношенню до гравців та тренерів нашої команди. Підопічні Андрія Тлумака і Андрія Сапуги лише формально у звітному поєдинку були гостями. Насправді ж саме вони зі стартовим свистком арбітра, як справжні господарі ситуації, пішли великими силами вперед і перші хвилин десять усі помисли гравців «Олімпіка» були зайняті лише одним – як відбитися від настирливих атак суперника. В принципі, у такому ключі – гості атакують, а господарі тримають оборону – проходив майже увесь перший тайм. За перші 45 хвилин у команди Руслана Уманця був лише один непоганий момент, але Максименко пробив над поперечиною воріт Артима.
Водночас карпатівці, якби реалізували принаймні третину створених гольових моментів у першій половині гри, то питання щодо переможця було б знято ще до свистка на перерву. Один лише Пецків упродовж перших 45-ти хвилин мав три просто таки вбивчі моменти. Мали забивати також Лях, Веремієнко і Дерман... Однак у завершальній стадії атак кожен раз щось заважало нашим гравцям забити гол. Найчастіше це була надійна гра кіпера «Олімпіка» Лтайфа. А в одному епізоді, після розіграшу стандарту, йому на підмогу прийшла штанга. 0:0 – таким був підсумок першого тайму.
У другій половині гри тренери «Карпат» провели низку замін і що слід відзначити, кожна з них підсилювала гру команди в передній лінії. Однак забити бодай гол довший час ніяк не вдавалося. І лише в самому кінці поєдинку, коли уже майже ніхто з глядачів не сподівався побачити сьогодні футбольне чудо під назвою «гол», галичани забили, причому зробили це двічі. І в обох гольових атаках в епіцентрі подій був наймолодший гравець у складі «левів» Желізко. На 89-й хвилині він пробив із забійної позиції і круглий рикошетом від капітана «Олімпіка» Таловєрова залетів до сітки. А вже у компенсований арбітром час Іван наочно довів, що він вміє забивати і без допомоги суперника та фарту. Причому його гол на 90+4-й хвилині став справжньою окрасою матчу. 18-й номер нашої команди взяв гру на себе, обіграв захисника і метрів з 19-ти трішечки правіше середини обвідним ударом скерував круглого у дальню, праву від Лтайфа «дев’ятку». Напевне, після такого шедевру, у гравців «Олімпіка» не повинно бути нарікань на долю. Так, «Карпатам» однозначно в кінцівці гри повезло. Але так само не виникає жодних сумнівів, що вони своєю грою упродовж усього матчу на це везіння стовідсотково заслужили.