Героєм 4-го туру Епіцентр Чемпіонату України став гравець «Карпат» Павло Ксьонз, який забив гол «Таврії», а потім віддав результативний пас на Лукаса.
− Павле, в останньому матчі ви практично тайм діяли удев’ятьох, але змогли виграти. Пригадуєш щось подібне?
− Ні, особисто у мене такого не було. Траплялись випадки, коли тривалий час моя команда мала на одного гравця менше. Після того як нашим гравцям одному за іншим показали дві червоні картки, то одразу довелось перебудуватись. Зрозуміло, що було дуже складно. Тоді одразу якось не думав про наші шанси на перемогу або нічию. Витримавши подібний іспит, ми зробили велику справу. Такі перемоги додають впевненості на майбутнє. Гадаю, цей матч − великий плюс для «Карпат». Наші вболівальники також мали побачити наше прагнення до перемоги.
− І все ж, опинившись у меншості, як ти поставився до перспектив догравати поєдинок без Муртаза Даушвілі та Івана Мілошевіча?
− Відчув чи то невеликий страх, чи то вагому небезпеку. Як би там не складалось, потрібно було виходити з тієї кількості гравців, що залишилась. Про якийсь конструктив в атаці довелось забути. Перш за все, потрібно було зберегти те, що було. Знали, що тиск буде великий, але коли трохи звикли, то почали намагатись відповідати. Один чи два контрвипади обов’язково мали бути. Ну і забити наприкінці поєдинку було неймовірно радісно.
− Як почувався б на місці суперника, коли програв за такої чисельної більшості?
− Мабуть, настрій був би такий самий, як і у гравців «Таврії». З одного боку, вони були сильно засмучені, з іншого у спорті таке трапляється, що Фортуна посміхається іншій команді. Говорити, що у нашому випадку обійшлось без везіння, було б нескромно. Сімферопольці влучили і у поперечину, і ще низку моментів дивом не використали. Це природно, адже коли з’являється додатковий простір та вільні зони, гольові моменти так чи інакше виникнуть. А от довести такі епізоди до логічного завершення ми супернику не дали.
− Павле, попри не зовсім вдалий старт команди, у тебе в активі вже 2 голи та результативна передача. Відчуваєш себе в оптимальній формі?
− Я не казав би про 100-відсоткову готовність. От зараз прийшов новий тренер, під керівництвом якого разом з партнерами маємо вийти на належний рівень, який забезпечить сходження вгору у турнірній боротьбі.
− З чого розпочав Ніколай Костов знайомство із командою? Можливо, він змінив все і одразу?
− Наставник розпочав із заклику до відповідного мікроклімату як під час тренувального процесу та матчів, так і у побуті. З цього все розпочинається. Сказав, що перемоги прийдуть лише тоді, коли будемо один за одного стояти у кожній ситуації. Про спортивні зміни говорити ще рано. Перший тиждень пішов лише на знайомство з можливостями гравців. Зараз триває етап адаптації і звикання.
− Тебе покликав до «Карпат» Володимир Шаран. Але потім тренери мінялись, а ти залишався. Не було побоювання, що нові спеціалісти не розраховуватимуть на твою присутність в основному складі?
− Перш за все, я професіонал. Це величезна довіра, якщо тренер кличе за собою. Володимир Богданович запропонував перейти до львівського клубу − я навіть не замислювався, оскільки працював із ним в Ужгороді та Олександрії. Але сам він недовго затримався у команді. Втім, я підписував контракт не з ким-небудь особисто, а з «Карпатами». Отже, моє завдання допомагати досягати результатів моїй команді.
− Перемога над «Таврією» вже історія, а черговий ваш матч відбудеться в Одесі…
− За моєї присутності у Львові ми грали з «Чорноморцем» лише у рамках чвертьфіналу Кубка України. Тоді вдалось перемогти, але не бачу потреби у проведенні паралелей між тим та наступним поєдинком. Наш суперник двічі виграв, але стільки ж програв у новому сезоні. Інакше кажучи, боятися нам нічого. Зараз потрібно думати не стільки про інші команди, скільки про власну готовність до гри.