Матчем у Тлумачі завершився футбольний сезон області сезону 2013 року. Чемпіон довів, що він таки сильніший. Коломийські «Карпати» завдяки єдиному голу Олексія Родевича завоювали ще один почесний трофей – Суперкубок області.
Петро Кушлик, заслужений тренер України:
«Сьогоднішній матч цілком виправдав свій статус – зустрілися дві найсильніші команди сезону, як за складом виконавців, так і за турнірними показниками. Гра виправдала мої очікування. Було багато боротьби, емоцій, хоча і помилок не бракувало.
Щодо підсумку. Коли б богородчанці використали першими свої нагоди, то не мали б на що нарікати. Їхній суперник в цьому плані виявився вправнішим. В цілому підсумковий результат вважаю справедливим.
- А підсумок чемпіонської гонитви?
- В цілому також. Впродовж сезону були моменти, коли краще виглядав «Газовик», а іноді – навпаки. Так склалося, що «золото» здобули коломияни.
- Ваше ставлення до того, що матч за Суперкубок грали у Тлумачі?
- Я є прихильником того, щоб популяризувати у такий спосіб
футбол у районах. Але прикро, що стадіон не був заповнений. Тепер ось гадаю, чи не краще було провести цю гру в Івано-Франківську. Ще і з тієї причини, що серйозного футболу у місті через байдужість нашої влади, яка, здається, проспала наш футбол, давно вже не було.
Михайло Гнатишин, тренер ФК «Вихор» Ямниця:
- Поєдинок не був видовищним. Наклала відбиток відповідальність за результат. Було зрозуміло, що долю зустрічі може вирішити один гол. Так, зрештою, і сталося. Хоча, якщо б першими забили «газовики», гадаю вони перемогли б. Хоча у грі «Карпат» простежувалося більше думки, комбінаційності, солідності, якщо хочете. Після забитого м’яча коломияни, щоправда спростили гру, звели ризик до мінімуму, наче боячись помилитися. Богородчанці могли цим скористатися, але у їхніх діях було багато сумбуру, поспіху, і як правило браку і помилок. Загалом же підсумок протистояння за Суперкубок вважаю закономірним.
Василь Блясецький, тренер коломийських «Карпат»:
- Протистояння видалося направду бойовим, бо суперник був у нас тяжким. В першу чергу через вміння грати богородчанці на другому поверсі, вміло використовувати вертикальні передачі. Однак нам вдалося налагодити гру у центрі поля, нейтралізувати Боришкевича і це дало нам перевагу. Нехай ми не грали сьогодні у відкритий футбол, але навіть при тому за створеними моментами мали перевагу, виглядали навіть веселіше, десь навіть перебігали суперника.
- Кого б виокремили за грою?
- Звісно, Родевича. Його хороший удар зі штрафного, з відкруткою. І безперечно нашого голкіпера Кисилицю. Ще впродовж чемпіонату він додавав від гри до гри і на фініші діяв бездоганно. А його впевненість і спокій, майстерна гра та врівноваженість багато в чому обумовили наш сьогоднішній успіх. Без зайвої скромності скажу, що сьогодні наш воротар є найсильнішим в обласному футболі з-поміж своїх колег.
- Василю Васильовичу, скажіть, коли пішов відлік компенсованого часу, чи не було побоювання, що все може закінчитися як і торік?
- Не лукавитиму, побоювання як такого не було, але відповідальність у ці хвилини на хлопців лягла неабияка. Я також серйозно намагався підійти до цього. Звідси і заміни пішли насамкінець, але не було жодного гарячкування. Інакше б прикро було пропустити гол перед самісіньким фінальним свистком.