Напевно, так було завгодно долі, щоб протистояння між "Локомотивом" та "Ураганом" за титул найсильнішої команди країни розтягнулося на повний комплект з п'яти матчів. Безумовно, від нього сильне внутрішнє напруження, близьке до стресового, відчувають всі його учасники, починаючи від президентів та головних тренерів клубів, і закінчуючи тими, хто протягом сезону мав хоч якесь незначне відношення до життя команди.
Хто ж виграв від того, що харків'яни і франківці ось вже чотири рази, не шкодуючи себе, а часом і суперника, рубалися в ім'я того, щоб довести своєму опоненту, що той не гідний рік носити титул чемпіона України, рубалися-рубалися, але головний підсумок відклали на п'ятий раз - у виграші залишилися футзал, і, найголовніше, вболівальники.
Як і в Харкові, у двох івано-франківських матчах "Локомотив" і "Ураган" обмінялися перемогами. Цікаво, що, як і тижнем раніше, свою вікторію команда Сергія Гупаленка здобула завдяки міцнішим нервам в серії пенальті, а підопічні Євгена Ривкіна - вигравши всуху. Трохи більше продеталізувавши перемоги фіналістів, складно не знайти тих, чий внесок в успіх своїх команд був безцінним - це голкіпери Роман Колток і Дмитро Литвиненко. Все, напевно, логічно. Те, що воротар у футзалі - це більше, ніж півкоманди, це давно вже аксіома, в іграх плей-офф була лише наочна її ілюстрація.
Підсумовуючи третій і четвертий матчі в цілому, не можна не відзначити не дуже радісний факт - в них фіналісти на двох забили лише три м'ячі. Щось не складається у "Локомотива" та "Урагану" з реалізацією. Моментів команди створюють стільки, що, як частенько говориться, могло б вистачити на кілька ігор, але, коли, здається, що й м'ячу вже нікуди діватися, футболістам не вистачає впевненості для вирішального удару.
Для порівняння візьмемо фінальні серії в провідних чемпіонатах, там, де вони вже завершилися. У відомій своєю прихильністю до оборонної грі Серії А, "Марка Футзал" і "Лупаренсе" у трьох іграх забили 18 м'ячів, в середньому по 6 за гру. У чемпіонаті Росії, де, щоправда, матчі грають по 50 хвилин, "Дінамо" і "Газпром-Югра" завершили свою серію приблизно з тим же показником - 25 точних ударів в чотирьох іграх. Наші ж дві кращі команди ледь перевалили на даний момент за половину від того, що маємо в Італії та Росії - всього-то 14 м'ячів у чотирьох поєдинках.
Але плей-офф тим і добре, що не всі його достоїнства в голах, є ще й драматургія, є і інтрига, є ще й боротьба характерів. Ось цього в протистоянні "Локомотива" та "Урагану" хоч відбавляй. І це, обов'язково відзначимо, на тлі досить пристойного суддівства. Через горнило чотирьох фінальних матчів пройшли 6 арбітрів, хтось був трохи краще, по-футбольному трактуючи тонкі моменти гри, хтось трохи гірше, іноді "купуючись" на "маленькі футбольні хитрощі" футболістів - але, ще раз підкреслимо, головними дійовими особами, ковалями своїх перемог були тільки самі футболісти. Дай Бог, щоб так було і в матчі № 5.
У сезоні 12/13 залишився всього один матч - пік футзального року. Краще і не скажеш, чим це зробив Сергій Гупаленко: "Щоб стати чемпіонами, ми зобов'язані обіграти" Локомотив ". Ці ж самі слова може повторити Євген Ривкін - і його команда, щоб стати чемпіоном, зобов'язана обіграти "Ураган". Все по-чесному.
Як колись у стародавньому Римі гладіатори, на майданчику Палацу спорту ім. Г. Кірпи один на один зійдуться "Локомотив" і "Ураган", а тріумфатором з неї вийде тільки один. У середу в Харкові все буде, як у ті давні часи - на майданчик вийдуть двоє, чемпіоном піде тільки один - найсильніший, найдостойніший. Саме такий чемпіон нам і потрібен.
12 Червня, Середа «Локомотив» (Харків) - "Ураган" (Івано-Франківськ)
Харків. Палац спорту «Локомотив» ім. Г. Кірпи. 18.00
Пряма ТВ-трансляція на телеканалі «Спорт 1», онлайн трансляція
Результати матчів плей-офф - 5:0, 3:3 (пен. 2:3), 0:0 (пен. 2:4), 3:0
Арбітри: Сергій Дребужан (Мукачево), Олег Іванов (Дніпропетровськ), Андрій Івашина (Суми)
Інспектор матчів - Василь Кузьменко (Київ)
Делегат АМФУ - Володимир Залойло (Київ)
Локомотива