Учора у вечірніх годинах після важкої хвороби на 84-му році життя спочив у Бозі Сліпак Володимир Омелянович (17.05.1929 – 05.11.2013).
Хто з нас, львів’ян його не знав? Володимир Сліпак був одним із кращих організаторів спортивного руху на Львівщині. Багато років сам грав у футбол (вихованець «Динамо»), був суддею (з 19.11.1963 р. суддя республіканської категорії), тренером та інспектором. Він - член президії обласної колегії суддів. З 1959 до 1962 рр. – голова колегії суддів ЛФФ. Голова дисциплінарного комітету ФФЛ з 23.12.1993 р. Належав до ДСТ «Спартак». Одним словом, сьогодні закриваємо книгу унікального спортовця нашого міста. Багато років працював на Львівській МТС.
Влітку, коли ми з Василем Каспаревичем провідали пана Володимира, то він підбадьорений і, незважаючи на не кращий стан здоров’я, приготував смачну каву вишукані канапки та солодощі, яким придавав особливу увагу. А за розмовою з ностальгією згадав минуле і висловив, на жаль, нездійсненні побажання: «От, би ще трохи сил, аби міг проїхатись мотоциклом вулицями Львова та хотілось би більше уваги…»
Мені особисто бракуватиме Вас Володимире Омеляновичу, Ваших розповідей, які завжди були цікавими і веселими.
Тепер боляче думати про те, що його вже немає серед нас. Хоча смерть не є проблемою для тих, хто відходить, але для тих, що залишаються і повинні собі з нею порадити.
Усій родині та тим, хто знав Володимира Омеляновича бажаю міцності, спокою, споглядати в майбутнє з оптимізмом. Так, як завжди поступав пан Сліпак.
Тож низько схиляємо голови перед труною цього прекрасного фахівця і громадянина-патріота.
Вічная пам’ять Вам, пане Сліпак!
З сумом Олександр ПАУК, «Галичина спортивна»!