«Шахтар» (Донецьк) – «Металіст» (Харків) - 8:1 (3:1)
01.04.2016, 15:00. Львів, «Арена-Львів». Глядачів – мало. Арбітр: Юрій Грисьо (Львів).
«Шахтар»: П’ятов, Срна (к) (Едуардо 64), Крівцов, Ордець, Ісмаїлі, Коваленко (Бернард 46), Степаненко (Дентіньо, 46), Феррейра, Тайсон, Малишев, Марлос.
«Металіст»: Ільющенков, Соболь, Даценко, Прийомов, Ралюченко (Рижук, 60), Зубейко, Корнєв (Синиця, 66), Касьянов, Третьяков (Барилко, 63), Бобко, Полянський.
Голи: Тайсон (6, 54, 57), Ісмаїлі (27), Феррейра (31), Марлос (67), Едуардо (86), Бернард (89) - Корнєв (16).
Ото вам, панове, першоквітневий жарт від донецького «Шахтаря», але на яву. Гірники розтрощили харківський «Металіст» - 8:1. Якщо чесно, то боляче було дивитися на команду з Харкова, якою керує фахман від словесного футболу Севідов. Здивувала інформація із передматчевого протоколу. Виявляється, що «жовто-синіми» надалі «керує» такий собі бізнес-кінд Курченко. Розумію, що вітчизняній ФФУ це по-барабану, але чому на такі кричучі факти не реагують люди з СБУ? Нехай пацан перебуває в бігах, але він досі залишатися «президентом» клубу. Саме він в пору, так званої, золотої пори «атжал с братвой» клуб і все майно у Ярославського, який заклав міцний фундамет під марку «Металіст». Це явно не державницька позиція правоохоронних чиновників!
Севідов, у дійсності це людина з двояким обличчям. Свого часу у Львові вчив, як правильно грати. Тепер коуч активно закликає підопічних працювати свює успішне завтра, а з іншого боку від такого тренера ніщо не залежить. Бо йому не судилося стати тою людиною, яка спроможна з порожнього дзбана подати спраглому води.
Сьогоді на «Арена Львів» футболу не було. Але елементи шедеврального копаного м’яча вдавалося демонструвати гравцям обох команд. Нехай металісти спромоглися лиш на один гол у ворота класного П’ятова. Прийомов залучив до атаки партнерів і Корнєв немов з катапульти відправив м’яча під поперечину. Ілля показав, що і як необхідно робити з м’ячем у подібних випадках. Прикро, що це був єдиний майстер-клас від харківської команди.
«Оранжево-чорні» спромоглися на таких вісім (!) ударів. Це явно клас команди Ліги Європи.
Перший удар на 5-й хв. і мяч після удару Марлоса потряс поперечину. Ще один ривок гірників і Тайсон проштовхнув шкіряну кулю у сітку. Бідолаха Ільщенков, який добрий десяток ударів від шахтарів парирував, ще не знав, що на нього очікує ще сім спроб виймати м’ячі з сітки своїх воріт. Вибивали в воріт м’ячі і захисники.
На трибунах львівського стадіону серед нечисельної публіки на матчі донецького клубу була присутня група українських воїнів. Похвально! Ще про фанатів. Донецькі завжди активні та виважені, але з патріотичними поглядами, як можуть, так підтримують свою команду. Галасували і хлопці з Харкова, які попри, на мою думку, пильну провірку, все ж пронесли в сектор петарду, яка у підсумку детонувала з силою протитанкової гранати.
І ще про «службу». Під час гри почав моросити дощ. Врешті рясніше і так, що робоче місце журналіста заливала вода. Можливо тому представники ЗМІ не ходять на такий футбол. Але на міжнародні матчі вони приповзуть і будуть ще не так критикувати.
Разом із футболом тривала і театральна драма Севідова. Коуч часто плювався і апелював до своїх гравців. Робив це далеко не в стилі Достоєвського.
Другий гол шахтарі забили з допомогою рикошету. Ісмаїлі підступно пробив. М’яча намагався зупинити Зубейко, але саме від ноги Євгена, смугастиий вкотився у сітку. Як на мене, - автогол. Суддя, до речі, зі Львова записав гол на бразильця. На загал, суддя в полі виявився кращим майстром своєї справи.
Не встигли металісти як слід розпочати гру з центра поля, як у їхні ворота влетів третій м’яч. Відзначився ударом голови Феррейра.
Кидалось в очі, що Коваленко з кожним матчем набирає віри у власні сили. Однак певна скованість перед більш досвідченими партнерами ще присутня у Віктора.
Після перерви, склалося враження, що харків’яни вдарили об заклад «Скільки вони нам ще заб’ють?» І забили п’ятака.
Марлос став рушійною силою атакуючих дій «Шахтаря» і за кожним разом намагався «вкручувати в землю» суперників. Тайсон збив 4-й гол. Через три хвилини Тайсон пропхав м’яча і «Металіст» вп’яте розпочав з центра поля. Марлос вшосте змусив капітулювати Ільющенкова.
Сьомий гол на рахунку Едуардо, восьмий - заслуга Бернарда. Канарок красивим ударом увігнав м’яча у ворота. На більше шахтарям забракло часу. Легіонери забивали голи, а українець залишав поле у жахливому психологічному стані. Хоча по 7 м’ячів пропускали Майєр і навіть Нойєр, обидва з «Баварії». Так, що слава в Ільющенкова попереду, а день сміху завершився…