Кожен тренер має в своєму арсеналі кілька варіантів того, як можна розфарбувати сірі тренувальні будні. Олег Дулуб намагається не лише донести до гравців тактичні нюанси, але й трохи їх розслабити. Найкращий футбольний релакс – це сміх помножений на корисну роботу. Наприклад, під час різного роду вправ на тренуванні жартам нема місця на полі, але перед основною роботою та після неї, можна трохи розважитися. Як вже неодноразово запевняв сам головний тренер, одною із основних задач, що їх він ставить перед собою, є створення монолітної команди...
Перед ранковим тренуванням, уся команда стала в коло, узявшись за руки. Двоє гравців мали відібрати м’яча, якого гравці в колі хаотично буцали в різні боки. Не обійшлося без кумедних падінь, прольотів між ногами та інших жартівливих прийомів. Таким чином день почався із доброго настрою.
А вже коли тренування підходило до завершення, Олег Дулуб попросив гравців знайти собі пару, більш-менш ідентичну за зростом та вагою. Найгірше було майже двометровому Віктору Хомченку, адже Олексій Дитятьєв та Андрій Нестеров стали один напроти одного. Тож опонентом новачка став тренер Андрій Сапуга, якому активно взявся «допомагати» його колега Юрій Поклад.
Спершу карпатівцям треба було перештовхати свого суперника руками, а потім і спинами. Нарешті, ставши у позу, в якій зазвичай відтискаються, треба було «вибити» в опонента опорну руку. Словом, увесь цей процес видався насиченим жартами та сміхом. Особливо зважаючи на активну боротьбу Максима Грися та Назара Вербного, які увійшли в азарт і їхні змагання перетворилися на симбіоз дзюдо та вільної боротьби.