От я вам так скажу. Коли отакі от ідіотизми зникнуть з футбольних горизонтів – тільки тоді можна буде починати заїкатись про те, що в Україні є футбол в нормальному, європейському якщо хочте, смислі. І що Україна може починати претендувати на звання «футбольної країни».
Ну от подумайте самі. Є два клуби. Один – «Нива» - упевнено «бомжує», ледь не знялись з чемпіонату. Інший – «Тернопіль» - веде скромне, хоч і не таке безнадійне, існування. Кого з ким об’єднувати? Навіщо? Що вони можуть один одному дати?
Почнемо з найпростішого варіанту. «Тернопіль» - «Ниві». Фінанси? Смішно. Там і так небагато виділяють на прожиття. Якісь інфраструктурні умови – про це навіть не починаю говорити. Вивіску, історію? Нуль.
«Нива» - «Тернополю». Відразу пропускаю перші два пункти. Вивіска, історія. Ну так, у «Ниви», порівняно з «Тернополем», тривала і багата історія. В українській вишці пограли, грандів обігрували. Але. Скажіть на милість – який тоді був взагалі сенс створювати цей ФК «Тернопіль»? Ну прийшли б відразу, домовились би з тодішнім власником/куратором «Ниви» - та й по всьому.
Ні, створили «Тернопіль». Ну, так розвивайте. Створюйте бренд, пишіть історію. Он уже перший успіх маєте – чвертьфінал Кубку. «Нива» за всі часи незалежного футболу вище не піднімалась – навіть будучи твердим середняком вищої ліги.
Хоча про що мова, якщо неофіційно про «Тернопіль» говорять як про банальну структуру для відмивання грошей… Правда це чи ні, не знаю. Але сенсу в таких об’єднаннях не бачу в принципі. Насправді, навіть якщо повірити в те, що «це об’єднання дасть нове життя славному тернопільському флагману» (об’єднуватись же будуть напевно не під вивіскою «Тернопіль») – то подібні попередні історії в українському футболі закінчувались печально. Не може з двох жебраків вийти нормальна заможна сім’я. Не буває такого.