Доки в чемпіонаті пауза, пов’язана з матчами збірної України у відборі до мундіалю-2014, клуби Прем’єр-ліги грають контрольні спаринги. На одному з таких, відчувши гру зблизька, побував наш кореспондент. «Карпати» на своєму рідному стадіоні «Україна» приймали першолігову тернопільську «Ниву». Чесно кажучи, навіть з поправкою на статус поєдинку якість гри вищих за рангом залишила гнітюче враження. Спершу – трохи протокольних даних разом з розстановками, щоб читач зрозумів, що команди грали основними складами.
«Карпати» Львів – «Нива» Тернопіль» - 1:1
Голи: Васін 5 – І. В. Мельник 67, з пенальті
«Карпати»: Ільющенков – П. Пашаєв (Жовтюк 85), Балажіц, Пластун, Костевич – Федорчук (к) (Марселіньо 46), Голодюк – І. Тищенко (Елла 46), Страшкевич (Чачуа 46), Бартуловіч – Васін (В. Гладкий 60)
Тренер – Олександр Севидов
«Нива»: А. Новак – Донець, Лазорик, Бесараб (О. Мдінарадзе 90), Яневич – Г. Баранець (А. Кікоть 56), І. Малиш – Шестаков (Гірський 58), Б. Баранець (к) (В. Білий 85), Р. Івашко – І. В. Мельник (В. Бадло 88)
Тренер – Ігор Яворський
Попередження: Бартуловіч 33, Федорчук 45+2 – Г. Баранець 19
Перевага представника еліти в швидкості колективного маневру та ігровому мисленні відчувалася хіба-що на початку матчу. Саме в тому відрізку господарі відкрили рахунок: Страшкевич виконав діагональ справа на Бартуловіча, а Младен зряче прострелив на Васіна, який удотик спрямував м’яч метрів з шести під поперечину. Домінування львів’ян після того продовжувалося ще хвилин десять. Підопічні Севидова проводили непогані флангові атаки, щоправда, до ударів справу майже не доводили. Злам настав на 15-й хвилині, коли тернополяни втратили два поспіль моменти, щоб зрівняти рахунок: спершу здалеку гарно пробив Ігор Мельник, а Олександр Ільющенков перевів м’яч на кутовий, а після подачі корнера над поперечиною головою пробив центрбек Микола Лазорик.
Фактично, з того часу гості не поступалися суперникам за жодним з ігрових компонентів. У складі «Ниви» було чимало вихованців або колишніх гравців «Карпат», які, очевидно, жадали довести керівникам львівського клубу, що свого часу ті розпрощалися з ними дарма. Може, саме через це поєдинок був доволі бойовитим, не позбавленим жорстких єдиноборств.
В якийсь момент гравці середини поля гостей почали банально перегравати суперників у володінні м’ячем. Особливо помітним це було після виходу на поле півоборонця Степана Гірського, який додав діям своєї команди мобільності. Власне, через те гол, забитий «Нивою» на 67-й хвилині, виглядав цілком логічним. То Ігор Мельник увійшов до штрафного майданчика господарів і при спробі обійти Ільющенкова був завалений. Воротар стрибнув нападникові «Ниви» в ноги, а до м’яча не дотягся. Сам постраждалий пробив пенальті бездоганно – 1:1.
Коли Мельник вирівняв рахунок, один з нечисленних глядачів вигукнув: «Карпати», ви пам’ятаєте, хто тут вища ліга?» До слова, про глядачів. Таких теплого суботнього вечора назбиралося на трибунах «України» осіб 100. Хтось просто відпочивав, хтось прийшов подивитися на гру одного з родичів, дітлахи очікували на нагоду сфотографуватися з гравцями, на подарунки у вигляді футболок та автографів. Генеральний директор «Карпат» Ігор Дедишин, яко справжній ґазда, розсівся за столиком у віп-ложі в компанії тренера дублю Іґора Йовічевіча та футбольного агента Шандора Варґи, який відстоює інтереси нинішнього капітана «Карпат» Валерія Федорчука. Пан Дедишин був у гарному настрої, жваво спілкувався зі співрозмовниками і при цьому майже не випускав з рота цигарки. Неподалік, теж у віп-ложі розмовляли легенди карпатівського клубу – Ігор Кульчицький та Степан Юрчишин, котрого нещодавно при неоднозначних обставинах звільнили з посади тренера молодіжної команди львів’ян. Через кілька рядів угорі сидів найнезамінніший персонаж у «Карпатах» останніх двох десятиріч – Юрій Михайлович Дячук-Ставицький. Хто-хто, а він точно знає, що треба змінити, аби «хлопці заграли». Знає, та ніяк не може зреалізувати свої знання.
У фанатському секторі з перших хвилин п’ятеро юнаків видали кілька зарядів, надалі перегукнулися з центральним сектором привітанням «Слава Україні» і, надто вдоволені вдало здійсненою місією, після перерви зникли у їм відомому напрямку. Вони вже не бачили, як їхній улюблений колектив наприкінці зустрічі пропустив дві контратаки, які цілком могли завершитися голами у ворота Ільющенкова. У першому випадку над поперечиною пробив метрів з 16-ти Гірський, а в другому перетримав м’яч, знаходячись навпроти воріт, Мельник. Коли тренер «Ниви» Ігор Яворський змінював свого тезку, то констатував услід підопічному: «Чому ти не бив відразу?» До слова, замість Мельника на полі з’явився 19-річний Віталій Бадло, племінник капітана казахстанського «Актобе» Петра Бадла. Як і дядько, юний тернополянин грає на позиції крайнього оборонця.
Трохи раніше у складі «Ниви» з’явилася на полі дитина ще одного знаного в минулому футболіста. Андрій Кікоть – син і особистий вихованець колишнього нападника «Карпат» Ярослава Кікотя. Згідно законів жанру, на 90-й хвилині на поле у складі тернополян вийшов Олександр Мдінарадзе. Він – син президента «Ниви» Автанділа Мдінарадзе. Автанділ Мамійович, до слова, знаходився на трибуні, поміж звичайних вболівальників і дивився футбол в компанії заступника голови Тернопільської облдержадміністрації Петра Гоча, а також «планшета».
В довершення теми дітей відомих людей ще один факт: суддею матчу був 30-річний Андрій Грисьо, син керівника Федерації футболу Львівщини Ярослава Грися. Його робота викликала нарікання обох наставників. «Їм не зараз треба допомагати, а з «Титаном» - вигукнув Олександр Севидов до судді, не погодившись з призначеним у ворота «Карпат» штрафним. Ігор Яворський, сидячи на тренерській лаві, коли почув цю репліку, іронічно посміхнувся. А потім додав: «Володимирович, а ти не бачив, як до того він не помітив двох ваших порушень? Хай би судив «по нулях», свистав усе». «Та я що сперечаюся? – каже Севидов. – Але хіба він вміє так? Ось тому і судить досі на першість центральної бані».
Заміни ж, які провів тренер «Карпат», виглядали привабливо з кількох точок зору. Відразу після перерви на полі з’явилися три нових футболісти: 19-річний хавбек Амбросій Чачуа, а також дует «прогресівців» - Арман Кен Елла та Марселіньо. Перший проявив старанність та намагався бути активним. Те саме стосується й Елли. А ось Марселіньо був майже непомітним і не проявив ні прагнення зіграти на команду, ні індивідуальної майстерності. Окрім того, замінивши Дениса Васіна, півгодини на вістрі карпатівських атак провів Гладкий. Не Олександр, який зараз начебто травмований і не був присутнім на «Україні» в цей суботній вечір взагалі, а 17-річний Володимир, який назабивав надзвичайно багато голів у складі юнацьких команд «Карпат». Хлопчина бився, намагався чіплятися за м’яч, але щоб пройти досвідчену тернопільську оборону цього було замало.
18-річний воротар Роман Підківка весь матч відсидів на лаві для запасних. Він щойно повернувся з Києва, де обстежував травмоване наприкінці матчу сьомого туру з «Говерлою» коліно. В п’ятницю, напередодні матчу збірних України та Сан-Марино автор цих рядків мав змогу трохи поспілкуватися з батьками воротаря «Карпат». Вони сказали, що стан здоров’я Романа непевний і строки відновлення невідомі. Мовляв, двоє спеціалістів порадили лягати під ніж. «Але хіба то вихід у 18 років, - каже мама футболіста. – Їм би лише різати. Будемо шукати інших лікарів, може, порадять альтернативні методи лікування». До слова, Підківка-старший разом з друзями якраз збирався їхати на поєдинок збірних. Романова матір натомість сказала, що донедавна дивилася з футболу лише матчі сина, але тепер, після «Говерли» не буде дивитися і їх. «Я того не переживу, - каже. – Він там один, а на нього біжать 20 футболістів. Моє материнське серце цього не витримає».
Тож очевидно, що найближчим часом основним воротарем «Карпат» буде Олександр Ільющенков. Матч з «Нивою» продемонстрував, що наразі немає альтернативи й стосовно решти номінально основних виконавців львівського клубу. Ось лишень гра, яку демонструє основа «зелено-білих», нині мало чим відрізняється від дій першолігової «Ниви», яка в поточній турнірній таблиці другого за силою дивізіону зараз іде 12-ю…