Дружина вiдомого дзюдоїста зав'язала зi спортом i виховує Романа Гонтюка-молодшого
"Стривайте, я зателефоную своїй дружинi i попрошу, щоб вона у пресi гарно похвалила свого чоловiка", -- вiджартувався Роман Гонтюк, дворазовий призер Олiмпiйських iгор з дзюдо. Вiн, як вiдомо, цьогорiч одружився з дзюдоїсткою Людмилою Марченко.
-- Чи любить ваш чоловiк, щоб ви його хвалили? – запитуємо Людмилу Марченко, дружину знаменитого спортсмена? -- Ще й як любить! -- чуємо у вiдповiдь. -- Я цiную все добро, яке Роман робить. Вiн завжди бере на себе клопоти, пов'язанi з вихованням дитини, дбає про моє здоров'я, наполягає, щоб я iшла гуляти, щоб у басейнi купалася. Словом, вiн дуже турботливий. Iнодi й навiть їсти готує.
-- I яка коронна страва Романа Гонтюка?
-- Вiн дуже любить вареники i борщ. Я готую цi страви. Натомiсть Роман великий майстер приготування форелi. Вмiє вiн цю рибу добре смажити, запiкати. I мене навчив. Ця риба плаває у карпатських рiчках. Роман вирiс на Гуцульщинi i змалку обожнює їсти форель.
-- Як вам гуцульськi традицiї?
-- Я родом з Києва i дуже радiю кожному приїзду в карпати. Особливо люблю Рiздво, коли всi колядують, до хати приходить вертеп. Так цiкаво! У столицi таких костюмiв не побачиш. Утiм, святкувати завжди добре.
-- А як у буднi? Хто у вашiй сiм'ї згладжує кути при виникненнi непорозумiнь?
-- Роман i тiльки Роман! Я маю важкий характер, першою на примирення нiколи не пiду. Завжди чоловiк шукає до мене пiдхiд. I я це цiную.
-- Одразу пiсля вашого весiлля Роман Гонтюк казав менi, що заставить вас припинити займатися дзюдо...
-- Так, i йому це вдалося. Я маю величезне бажання займатися дзюдо, адже цьому видовi спорту присвятила десять рокiв. Та Роман наполiг на тому, щоб я не боролася i щоб уникнула травми. Пiсля декретної вiдпустки подумаю про iншi заняття. Можливо, вступлю в медичний унiверситет.
-- Дзюдо -- запекла боротьба. У життi вам доводиться проти когось боротися?
-- Нi, у життi я дуже спокiйна, тихенька i зовсiм неагресивна. Навiть не знаю, звiдки з'являється моя лють пiд час боротьби дзюдо. Повторюся, у життi дуже я спокiйна. Знайшла комфорт. Не приховую, що трохи важко виховувати сина.
-- Чому?
-- Бо донедавна мої батьки мене пестили. Вони так про мене дбали! Завжди щось свiженьке приготують, а тепер менi доводиться самiй дбати про власну сiм'ю. На щастя, моя мама також живе у Києвi й iнодi допомагає менi у хатi. Всi цi клопоти -- приємнi. Я щаслива, що стала мамою.
-- Ваш син -- Роман Гонтюк-молодший?
-- Так, мiй чоловiк сам захотiв, щоб нашого сина звали Романом Романовичем або Романом Гонтюком-молодшим. Я погодилася. Тим паче, що це iм'я менi також дуже подобається.
-- Ви будете багатодiтною мамою?
-- (Смiється). Не знаю. Як Бог дасть. Нинi я ще зовсiм юна, на шiсть рокiв молодша за чоловiка i ще не зовсiм усвiдомлюю, що стала матiр'ю. Не приховую, що мрiю про донечку.