25 грудня в Києві відбулася знаменна подія для українського спорту - в одному залі зібралися нинішні спортивні герої України, які цього літа піднімалися на подіум Олімпійських ігор, і легенди вітчизняного спорту. У столиці України відбулася щорічна церемонія вшанування найкращих спортсменів та тренерів різних поколінь під назвою «Спортивне сузір'я України - 2012».
Захід ось вже вдруге проводить Державна служба молоді та спорту України. У цьому році на передноворічну зустріч зібралися понад 350 спортсменів, серед яких легендарні особистості Сергій Бубка, Віталій Кличко, Зінаїда Турчина, Ніна Бочарова, Григорій Крісс, Ельбрус Тедеєв, Валерій Гончаров, а також герої лондонської Олімпіади Яна Шемякіна, Ольга Харлан, Олена Костевич, Олександр Усик, Василь Ломаченко, Олексій Торохтій та інші. Не були забуті в цей вечір і герої Паралімпіади, які влітку в столиці Великобританії посіли четверте загальнокомандне місце.
У числі гостей свята були й знамениті дзюдоїсти. Цей вид спорту представляли бронзовий призер Олімпійських ігор у Сіднеї, віце-президент ФДУ Руслан Машуренко а також дворазовий призер Олімпійських ігор в Афінах та Пекіні Роман Гонтюк. Останній на церемонії потрапив у щільне кільце журналістів. Представників мас-медіа особливо цікавило майбутнє відомого українського дзюдоїста. Роман підтвердив озвучену раніше в численних ЗМІ, в тому числі і на офіційному сайті ФДУ, інформацію про те, що він є одним з кандидатів на посаду головного тренера збірної України з дзюдо.
-Дійсно зараз дуже багато журналісти цікавляться, чи можу я очолити збірну. Замучили мене (посміхається). Так, я подав документи на конкурс на вакантну посаду головного тренера збірної України. Хотілося б спробувати свої сили в якості тренера, оскільки у мене є певний досвід, я довгий час в дзюдо. Дуже схвильований ситуацією, що склалася сьогодні в українському дзюдо, дуже непростою ситуацією. Розумію, що і Федерація дзюдо України, і Державна служба молоді та спорту повинні працювати як єдине ціле на благо українського дзюдо, для того, щоб наші спортсмени продовжували демонструвати високі результати у світі.
-Ти остаточно вирішив залишити кар'єру спортсмена?
-Не зовсім. Я написав заяву на продовження контракту в штатній команді. І якщо щось не скластися з тренерською роботою, то можливо доведеться ще трошки потренуватися і поборотися.
- Можеш сказати кілька слів про те, яким повинен бути наставник збірної в твоєму баченні?
- Я вважаю, що головний тренер повинен ставитися до кожному спортсмену, як говоритися, по-батьківськи-він повинен турбуватися про матеріальне благополуччя своїх підопічних, знати повну інформацію про кожного з членів команди - про те, що відбувається не тільки в спортивному житті дзюдоїста, але й поза нею. Звичайно, ми повинні застосовувати новітні технології, застосовувати на практиці найкраще з того, що сьогодні використовують у підготовці дзюдоїстів в Європі і в світі. Наприклад, закріпити за кожною ваговою категорією по кілька провідних тренерів. Вірю, що у мене все вийде!
-Напевно після відвідування такого урочистого заходу ти вже відчуваєш наближення свят ...
-Та це дійсно так. Хотів би відзначити, що Рафілю Сафовичу (прим. Рафіль Сафіуллін-глава Державної служби молоді та спорту України) дійсно вдалося організувати надзвичайний свято. У залі було багато легендарних спортсменів, яких сьогодні, можливо і в обличчя не всі знають, їх невиправдано забули. Після заходів, де збираються кілька поколінь олімпійців, наша українська спортивна сім'я буде ще сильнішою і ще згуртованості.
-Безумовно, хотілося б почути від тебе в переддень Нового року і Різдва побажання на адресу тих, хто буде читати цей матеріал ...
-Мені дуже приємно передати вітання всім любителям дзюдо, а також тренерам, спортсменам. Тим, хто займається дзюдо, хотілося б побажати терпіння, віри в себе, віри в Бога, щоб вони не розпорошувалися на якісь дрібниці, а йшли до своєї мрії і обов'язково її здійснили. Всім бажаю міцного здоров'я, палкої любові та хай всі будуть щасливі!