«ПІСЛЯ УДАРУ КОЛІНОМ У ГОЛОВУ ГРАТИ ПРОТИ АНГЛІЙЦІВ УЖЕ НЕ ЗМІГ»
– Повертаючись до справ збірної. В Англії вашій команді вдалося досягти неймовірного результату – не пропустити під час Еліт-раунду жодного м’яча. За рахунок чого вдалося зберегти ворота «на замку»?
– Господь Бог бачить, хто як працює. Ми з Бодьою Сарнавським наполегливо готувалися до цього турніру, і удача повернулася на нашу сторону.
– У матчі з англійцями тобі дістався болісний удар, і навіть довелося полишити поле. У якому епізоді це сталося?
– Уже пройшла година ігрового часу, йшла подача в сторону воріт, я виходив і хотів зіграти кулаками, а англійський нападник вдарив мене коліном у голову.
– Важко було додивлятися матч, чи ти був упевнений, що Сарнавський не підведе?
– Я маю сказати, що завжди вірю у Бодю і знаю, що він не підведе. А тут вийшло так, що після того удару я вимушений був знаходитися в роздягальні і молитися, аби все добре закінчилося для нашої команди.
– Якщо не секрет, як відзначали епічну перемогу над англійцями?
– Та нормально, нічого особливого насправді не було. Це вже з часом розумієш, наскільки важливим насправді був той чи інший матч.
– З того, що тобі подобається Нойєр, роблю висновок, що й збірна Німеччини тобі симпатична. Згоден, що вона справедливо тріумфувала на чемпіонаті світу?
– Гадаю, що так.
– Самого Нойєра за його впевнену гру ногами називали «п’ятим захисником» німців, його манерою захоплюються. Для тебе він – найкращий на Мундіалі, чи є інші кандидати на звання найліпшого воротаря?
– На цьому чемпіонаті він 100% найліпший.
– Що для тебе найголовніше в футболі – титули, слава, чи розуміння того, що ти потрібен команді й можеш приносити їй користь?
– Я думаю, що якщо ти непотрібен команді – то й ніяких титулів не буде. Дійсно, найголовніше – чи ти можеш приносити користь команді, а все інше ти вже можеш здобути з нею разом.
– Ти родом зі Львова. Для тебе це місто все ще найкраще, чи, можливо, бував уже у тих, які справили навіть більше враження?
– Ні, я у Львові народився, люблю це місто.
– Як проводиш вільний час?
– Люблю поїхати десь відпочити, погуляти. Музику слухаю – в основному, реп.
– Часом, не Вову зі Львова?:)
– Ні, дещо іншу музику:)
– Який ти в житті: спокійний, урівноважений, чи навпаки – фонтануєш емоціями?
– Все залежить від настрою. Одне точно: спокійним себе назвати не можу точно.
– Будучи футболістом-початківцем, у свої дитячі роки міг подумати, що досягнеш першої команди Карпат, Прем’єр-ліги, юнацької збірної?
– Я, скільки себе пам’ятаю, завжди старався зранечку натягти бутси і на стадіоні пропадав до ночі, аж поки батьки мене шукати починали. Чи думав? Мені завжди снився футбол, я завжди мріяв про те, що буду грати на стадіоні, на очах вболівальників. Тож мрії збуваються – сподіваюся, і мрія нашої збірної на чемпіонаті Європи здійсниться.