"Мій чоловік — професіональний спортсмен, який має що розповісти. Він охоче дасть вам інтерв'ю. Передаю йому слухавку", — відрекомендувала нам Олексія Прохора відома українська біатлоністка Валентина Семеренко.
— Олексію, ваша сім'я — спортивна, тому до частих відряджень вам не звикати. Скільки днів у році ви проводите разом із Валентиною?
— Ми якось полічили, що із 365 днів разом буваємо лише 90, себто три місяці. Зате два із трьох місяців — весняні! Квітень і травень. У цей час Валентина вдома, тому весна — це свято нашої сім'ї. Ще 30 днів "капає" упродовж року. П'ять днів у липні, п'ять у вересні... Потім ще сім чи вісім. І виходить ще один місяць, який ми проводимо разом.
— Вас не сердить часта відсутність дружини?
— Звичайно, буває, що мені дуже бракує її поруч. Але ж я професіональний спортсмен, присвятив лижному спорту все життя. Ми й познайомилися завдяки спорту. Обоє виступали у збірній області з лижних перегонів. Мені був 21 рік, а майбутній дружині — лише 16.
Я шість років провів у національній збірній України. Тепер мої здобутки скромніші: представляю Сумську область. Але Валентину розумію!
Завдяки скайпу ми щодня спілкуємося. Коли Валя закінчує гонку, я вже біля комп'ютера чекаю від неї сигналу. Перевірено досвідом: вона виходить на зв'язок за три години після гонки.
— А хто вам готує їсти?
— Життя навчило мене самому куховарити. Перед приїздом із відрядження Валентина телефонує і замовляє щось смачненьке. Одягаю фартушок і йду до плити. Коли Валя приїжджає, передаю їй естафету. Вона чудова куховарка! До речі, саме зараз дружина готує мені лазанью.
— Дев'ять місяців у році дружина у відрядженні. Ревнуєте?
— Ні, сестри Семеренко не дають своїм чоловікам приводу для ревнощів. Ми знаємо коло спілкування Валі та Віти і довіряємо всім нашим друзям-біатлоністам, які разом із ними їдуть на змагання.
— Ви майже одночасно починали спортивну кар'єру, але дружина домоглася більших успіхів, більше заробляє...
— Я через це не комплексую. Одна з наших тренерів якось сказала, що у сім'ї має бути один великий спортсмен. Якщо їх двоє, то вони женуться одне за одним, між ними точиться приховане змагання. Як наслідок, регресують обоє.
— Ви часто змагалися з дружиною на лижних трасах?
— Так, і під час таких забігів я помітив, що Валентина — зла спортсменка, яка не любить програвати. Вона завжди хоче бути лідером. Та все одно я першим був на фініші.
— І якими для вас були наслідки?
— Валя якось спокійно реагувала на програш. Вона бачила, що тренери сміються, і також переводила все на жарт.
— Ви сказали, що Валентина Семеренко — спортсменка зла...
— Так, але в повсякденному житті вона добра і м'яка. Коли спалахують сімейні конфлікти, першою йде на примирення. Згладжування кутів — її місія. Утім, можливо, вона тільки зі мною така м'яка. Я ще не бачив, як вона сперечається з іншими.
— Чи емоційно вболіваєте, коли дружина змагається?
— Дуже переживаю. Але після промаху у стрільбі посуд не б'ю. (Сміється). Все спокійно.
— Сестри Семеренко відомі у світі під дівочим прізвищем. Ви не наполягаєте на тому, щоб Валентина взяла ваше?
— Ні! Чесне слово, ми цієї теми навіть не порушували. Навіщо щось змінювати? Нехай сестри Семеренко просто перемагають!
— Ви вже чотири роки одружені. Коли Валентина піде у декретну відпустку?
— (Сміється). Насправді ми ще не вирішили, коли саме варто їй взяти паузу у спорті. Усе залежить від дружини. Поки що вона присвячує себе біатлону. Я підтримую. Не хочу втручатися у її кар'єру. Якщо завтра вона скаже, що хоче стати мамою, я буду тільки "за".
— Ваші діти будуть лижниками чи біатлоністами?
— (Сміється). Важко сказати. Якщо буде хлопець, то він стане футболістом. Цей вид спорту мені імпонує.
— Валю Семеренко неможливо уявити без сестри-близнючки Віти. Її чоловік — також спортсмен...
— Так, але мій швагро грає у футбол. Андрієві ще важче пережити відсутність дружини, бо він постійно в Сумах. А я роз'їжджаю на турніри: то в Росію, то в карпати на збори.
— Сестри Семеренко створили сім'ї в один рік. Чи не було бажання справити спільне весілля?
— Цю ідею ми справді обговорювали. Але вирішили зорганізувати два весілля. Спершу побралися ми з Валею, а за два місяці — Віта з чоловіком.
— Чиє весілля було гучнішим?
— Вітине, бо в неї було більше гостей. Вона запросила всю велику родину — тіток, кузенів... А ми святкували у вузькому колі. Зате на нашому весіллі було більше молоді.