«Шахтар» (Донецьк) – «Говерла» (Ужгород) 2:0 (0:0).
1 серпня 2015, 19:30. Львів. «Арена Львів». Глядачів: 2.400. Арбітр: Олександр Дердо (Іллічівськ).
«Шахтар»: Каніболоцький, Срна, Ордець, Кучер, Азеведо, Малишев, Марлос (Едуардо 69), Алєкс Тейшейра, Коваленко, Бернард (Тайсон 64), Феррейра (Гладкий 46).
«Говерла»: Рудько, Люлька, Яґодінскіс, Лухтанов, Цуріков, Чумак, Савченко, Хобленко (Полегенько 61), Гемега (Худобяк «Халк» 81), Кузик (Гончар 86), Хльобас.
Голи: Алєкс Тейшейра (50), Едуардо (74).
Попередження: Коваленко (90+2) - Савченко (52), Цуріков (90), Яґодінскіс (90+3).
Те, що навіть київська «Говерла» з Ужгорода для «Шахтаря» не суперник – знали усі. Ще трохи в ми шахтарів називатимемо столичними, але з іншої причини. Сьогодні на власні очі ми переконалися за рахунок чого команда двічі брала «не свої» очки. Гра підопічних Грозного на відбій, а попереду, як Бог дасть. І цього разу Всевишній «дозволив» закарпатцям на кілька ударів, але вберіг від доброї п’ятірки м’ячів. А ті, що побували у воротах Рудько дійсно були з розряду не беручих.
До речі, якщо гірники назвали кращим гравцем матчу захисника Івана Ордеця, то я б таким у складі визнав В’ячеслава Грозного. Ага, того самого театрального актора, який чудово грає на публіку, а ще намагався заробити якісь бали симпатії у Луческу.
Всі знають, що нині на трансферному ринку «Шахтар» виявився, як ніколи скупий. Навіть жодної копійки не видав зі свої кишені. Але у гірників появився неперевершений «дванадцятий» гравець, який безупинно і голосно підтримує гірників, «жене» їх в атаку і «допомагає»
Відбиватися. Такий собі пан «Ґоу-Ґоу». Але він своїм темпераментом намагається вливатися у гру улюбленої команди. І, як на мене, йому це вдається. Його «Шахтар» було значно голосніші, як фанатів із сектора підтримки. Фанати Закарпаття, мабуть, були зайняті більш вагомими проблемами і до стадіону не доїхали.
У першому таймі було цікаво дивитися на те, з яким героїзмом ужгородці відбивались, а разом із цим стало зрозумілим, що гірники з ними забавляються, як досвідчений кіт з молодою мишею. Володіння мечем у бразильців у повному порядку. Іноді ловив погляди вболівальників, які стежили за ними із розкритим ротом. На жаль, багатьом з українців не вдавалося й половини прийомів повторити. Коваленко з Малишевим «розігріли» Рудька і не більше. «Шахтар», маючи тотальну перевагу, так і не втілив її в реальність. Зате Грозний …сяяв.
В перерві, хто уважно стежив за розминкою донецьких «резервістів» Ракицького, Степаненка, Тайсона, Сарнавського і …Шуткова, повинен був зрозуміти, що Ярослав Ракицький залюбки подався б у танок під народну гуцульську музику. А це сигнал любові до українського фольклору, який не приховати. Та й по доброму досвідчений футболіст давав поради молодому воротареві.
Тільки-но розпочався другий тайм, як Віталій Гемега опинився перед воротами і завдав удару з лету. Та будь Віталій спритнішим міг би стати героєм дня. Його удар прийшовся акурат в Каніболоцького. Антон зумів зайняти правильну позицію і виручив партнерів від неприємності.
А через чотири хвилини Алєкс Тейшейра показав, що і як необхідно робити з м’ячем, коли ситуація цього вимагає. Класний м’яч влетів у «віконечко». Щоправда Луческу навіть руки з радо мсті не потер. Так, він подумки прокручував гру з …5 серпня проти «Фенербахче». .
Хобленко з Гемегою створили ще один момент, але і у двох його не реалізували. Чого собі не дозволив вічно молодий Едуардо. Бразильський хорват витончено перевів м’яча за …спину Рудька – 2:0.
Виходив на ударні позиції і Гладкий, але це не був день Олександра. Чого не сказати про воротаря «Говерли», який двічі «взяв мертві» м’ячі від Азеведо. Аж стадіон аплодував обом виконавцям.
Здивував глядачів, а навіть вніс своєю появою певне сум’яття, а мені хотілося майстерності, гравець з «Говерли» під «крутим» номером 10. На майці якого красувався напис «Халк». Хоча його прізвище Худоб’як. А можливо цей «ігрок» соромиться власного прізвища? І хто дозволяє в Україні на такі трюки?
Добре, що не загубилась вітчизняна донецька молодь Коваленко і Малишєв. Проте найцінніший талант Донецька Бернард продовжує перебувати у творчому пошуку.
Та це клубні проблеми. Тепер важливо, аби представники «Шахтаря» не забули запросити на стадіон українських військових. Ніби й дрібниця, але вона варта уваги. Адже і Львів, і Донецьк – єдина Україна. А успіхам донецької команди однаково радіють вболівальники з Галичини і Донбасу…
І на додаток запитання до тих хто стоїть біля керма українського футболу. «Для чого випускаєте хворого пацієнта на прогулянку вітчизняними стадіонами, коли йому й реанімація не допомагає з тренером, який грає на публіку?»
А на завершення про приємне. Український арбітр FIFA Наталія Рачинська провела свій, мабуть, …прощальний матч. 14 серпня у неї святковий День! І Львів полишила в доброму настрої і з шикарним букетом троянд.