Донецький «Шахтар» у протистоянні з земляками із «Олімпіка» вдруге досягли крупної перемоги над дебютантом української Прем’єр-ліги. Цього разу на славній «Арені» у Львові було навіть більше голів (6:0). Олімпійці пропустили «вдома» на …київському стадіоні на один м’яч менше.
Донецьке дербі перетворилося на копію Мюнхена. Тільки зі змінами на краще. Цього разу обійшлося без вилучень, а менш іменитий суперник міг щонайменше 4 рази змусити Каніболоцького виймати м’ячі з сітки воріт. От тільки фарт був на боці гірників. Бо олімпійці так не скористалися тими моментами, які їм надавав суперник. Шахтарям на «Альянц Арені» не багато світило.
В Європі не менш іменита «Баварія» не багато дозволила шахтарям і справа невдачі не тільки у швидкому вилученні чи голу, а у браку віри гравців донецького клубу у власні сили.
Цікаво, що тренер «Шахтаря» не вдався до кардинальних перестановок у складі. Зрештою, як наставник «Олімпіка». Було бажання побачити у ділі президенті олімпійців, але львів’янам не судилось побачити старійшину українських гравців на зеленій мураві.
За великим рахунком «Шахтар» дозволив футболістам з «Олімпіка» значно більше. Хоча за кожним разом було зрозумілим, що нерівність сил і вмінь учасників матчу - очевидна.
Шість м’ячів, які побували у воротах олімпійців, це звичайна закономірність. Ні, суперники не грали у піддавки, просто глядачі, яких зібралося 4.400 неозброєним оком бачили «копію» мюнхенського матчу. За кордоном забивали гравці «Баварії», а у Львові «Шахтаря» майже ідентичні м’ячі. Були і карний, і кутові, і в’їзди з м’ячем у ворота.
Що ще вразило у Львові. «Шахтар» продовжив життя «Арені Львів», яку зараз винаймає. Тут є шикарний спеціалізований магазин із клубною атрибутикою гірників. А також величавий банер «Шахтаря», який з фронту стадіону звертається до кожного відвідувача …особисто із вітальним словом. Приємно стає на душі, що ти потрібний гість на трибуні, де на тебе очікують зручні, і що головне чисті крісла та без …води. В середині стадіону, коли в кишені є зайва копійчина, можна кожної хвилини випити гарячий чай/каву та з’їсти якогось смаколику. Гастрономія багата. Це те чого бракує львівським «Карпатам» на «Україні», де бувальцям знайомі кожне дерево чи куточок.
Разом із тим я отримав і неприємні враження. Почалося з того, що на розминку перед другим таймом окремі футболісти «Шахтаря» вийшли з поставцями наповненими якоюсь «юпі» і більше думали не про м’яч а про те аби не пролити рідину на тренувальний костюм. Це ж не пляж, а професіональна робота, панове.
Згодом стався епізод, як на мене, не допустимий для такого рівня змагань. Після чергового гола основний гравець шахтарського клубу і національної команди України вибіг з крісла для запасних і радісно відсалютував взяття воріт суперника. У цей момент до нього підбіг іноземець і тицьнув того у місце для …сидіння. Сподіваюсь, що усе це на дружніх почуттях, але все ж не надто пристойний жест. Коли б було навпаки, можна було б приписати …расизм.
Далі була прес-конференція за участю головних тренерів. Тренер з Румунії вкотре змусив групу журналістів себе чекати на себе. Цікаво, чим він зайнятий, коли затримується. Можливо, по гарячих слідах займається «розбором» матчу, а можливо, з погляду на свій немолодий вік, вимагає бодай 10-20 хвилинного сну. Попробуй зрозуміти тих іноземців. Принагідно Луческу дозволив собі називати український чемпіонат …сурогатним. При цьому і оком не моргнув. А все ж свою марку він зробив не за кордоном, а в нашій єдиній Україні.
Невже це провина ФФУ або Премєр-ліги України і, хочеться вірити, що точно не львів’ян, які попри все ходять на матчі «Шахтаря» і підтримують гірників, як на внутрішній так і міжнародній аренах. Навіть у більший чисельності, як збирає публіку наша «зелено-біла» дружина.