У Лондоні триває турнір восьми гросмейстерів, переможець якого зіграє матч із Вішванатаном Анандом за титул чемпіона світу. Серед зіркової вісімки є і наш Василь Іванчук.
Чому Іванчук провалює один із найважливіших стартів у своїй кар'єрі? Про це ми запитали у міжнародного гросмейстера Захара Єфименка.
— Василь розпочав цей турнір невпевнено, — каже нам фахівець. — Я не в Лондоні, але з тих фотографій і відео, які я бачив із турніру, Василь чомусь виглядає дуже втомленим. А це тривожний дзвіночок. Чи він перенервувався перед цим турніром, чи перепрацювався, але програє він якось по-дурному.
Йде боротьба, він має позицію, але в кінці залишає собі дуже мало часу. На цьому турнірі трішки незвичний контроль часу. Не фідевський, а класичний. Тут дають дві години на 40 ходів без додавання часу. А віднедавна весь світ грає з контролем півтори годили, плюс 30 секунд після кожного ходу.
Через це Іванчук за 30 секунд до кінця партії залишає собі ще 10—12 ходів. А їх фізично неможливо зробити за такий час. Партія другого туру з Раджабовим була програна. А в поєдинку з Ароняном шанс залишався. Спочатку у Василя була погана позиція, але він викрутився. Та в кінці він залишив собі 10 чи 20 секунд. Просто нереально врятуватися за такий час.
Напевно, Василь вважав, що це його останній шанс стати чемпіоном світу. Хоча я певен, що свій шанс він втратив у матчі з Пономарьовим десять років тому. Нині у шахах домінують молоді. Іванчуку ж 44 роки. На півроку старший Гельфанд. Вони найстарші на цьому турнірі, і вони двоє аутсайдери. А молодь грає впевнено.
За матеріалами всеукраїнської газети "Експрес"