Стаття розміщена в рамках блогу : Навколо футболу та спорту
Зі стартом Зимової Олімпіади з’явилось багато критики керівництва українського спорту щодо забезпечення команди. Кілька днів тому, міністр спорту Ігор Жданов вирішив відповісти усім критикам (в тому числі і членам збірної України). Він написав пафосний пост і додав до нього документи про закупівлю інвентарю.
Але, коли детально перечитати опубліковану інформацію, виникає ряд логічних питань:
- Почнемо з останньої заяви: «Побачив скарги, що окремим спортсменам-саночникам не дійшов на руки від федерації, закуплений міністерством інвентар. Будемо розбиратися і притягати винних до відповідальності. Це неприпустимо». Збірна готується і їде на Олімпіаду, а міністр тільки на 4-й день змагань дізнається про незабезпечення всіх спортсменів. Мені цікаво, як підписувались акти виконаних робіт? Як приймався звіт про витрачені кошти, що контролюються федерацією?
- Тепер слідкуємо за логікою. Федерація робить список потреб та передає міністерству. Те, в свою чергу, готує кошторис та робить замовлення відповідно до наявних коштів. Закупівлю здійснює «Укрспортзабезпечення» та передає федерації. Остання дає інвентар тренерам та спортсменам. У видку, якщо «Укрспортзабезпечення» не надав інвентарю, то має бути відповідна реакція керівництва федерації, але її не було. Мав відреагувати тренерський склад, але реакції теж не було. Спортсмени говорять про проблеми постійно, але їх мало хто слухає. Всі ці скарги не мають жодного значення, адже керівником федерації та тренером збірної є одна й таж людина – Гарцула Тарас Володимирович. Чому він не говорив про проблеми? Чи говорив, але ніхто його теж не чув? Не відомо. «По завершенні змагань у Пхьончхані міністр особисто збиратиме усі сторони: спортсменів-саночників, тренерів, федерацію та влаштує серйозний розбір польотів. Ми розберемося, чому спочатку федерація і тренерський штаб замовили 7 саней, яких би вистачило на всіх учасників Ігор, а потім переграли ситуацію і замовили троє. Чому лише четверо спортсменів з 6-ти, які завоювали ліцензії, потрапили до програми олімпійської підготовки. Питань дуже багато», - заявив Павло Булгак, радник Міністра молоді та спорту Ігоря Жданова.
- Ті, що говорять про не закупівлю інвентарю, або далекі від спорту, або прихильники «зради». Реагувати на їх заяви не варто. Відбувається спекуляція та пересмикування. Куди важливіше, що саме закупили, і, яка якість. Тому що відсутність фінансування і ефективне фінансування – зовсім різні речі.
- Документи, оприлюднені міністром, не репрезентативні (як він говорить). Це не перелік закупленого інвентарю з калькуляцією витрат, а «перелік необхідного обладнання та інвентарю необхідного для підготовки». Ми не бачимо, що реально було закуплено і за яку суму, яка марка, хто виробник.
Найбільше про проблеми говорили саночники, тому детальні розберемо саме закупівлі для них. Проте, і в інших видах є багато зауважень щодо забезпечення.
- На Олімпіаду поїхали шість спортсменів, а було закуплено тільки три комплекти саней. Тому, про яке забезпечення всіх ми можемо говорити? Мандзій сам робить сани. Антон Дукач їздить на санях, зроблених на основі тих, якими користувався Андрій Кісь.
- Було закуплено 3 саней по 80 тисяч гривень. Це за курсом в час закупівлі 2 500 євро. Ще чотири року тому тренер збірної (вищезгаданий Тарас Гарцула) говорив, що вартість нормальних саней складає 10 тисяч євро. Самі ж спортсмени розповідають, що ціна нормальних (не найкращих, але конкурентоспроможних) саней – біля 20 тисяч євро. Виходить, що «Укрспортзабезпечення» з подачі Міністерства спорту (міністр сам говорить про це, як про найбільше досягнення) купує погані сани. І не треба говорити, що знайшли дешеві. Це не ж картопля. В цьому спорті, ціна означає якість. Купуючи сани в чотири рази дешевші від тих що були чотири роки тому, і у 8 раз від теперішніх цін, міністр намагається переконати нас, що збірна була профінансована. Це не фінансування, а свідоме неефективне використання бюджетних коштів, що карається законом.
- Щодо процедури закупівлі, то вона завершилась тільки 18 жовтня 2017 року. Договір на постачання укладений 2 листопада, а 20 листопада була укладена додаткова угода на відкладення терміну поставки. Відповідно до неї інвентар мали передати замовнику до 22 грудня. Фактично, нові сани спортсмени отримали тільки за місяць до Олімпіади, коли вже немає часу на обкатку і налаштування.
- При закупівлі головним критерієм відбору переможця стала ціна. Хоча, за логікою, головні – технічні характеристики. Для участі в аукціоні подались два фізичні особи підприємці, для яких основним видом діяльності є продаж та ремонт комп’ютерної техніки. Хоча, один з переможців вже постачав зимові черевики та весла. Обидва ФОПи подали максимальну суму 420 тисяч і не зменшували її. Тендерна комісія вибрала переможцем «ФОП Сташко Роман Андрійович» бо його пропозиція, судячи з протоколу розгляду тендерних пропозицій, була «найбільш економічно вигідною». Знову акцент на вартості, а не якісті.
- Також, дуже важливим фактом є те, що обидва ФОПи, незважаючи на різні адреси реєстрації, працюють в одному місті. Місто Сокаль має близько 20 тисяч мешканців, тому важко повірити, що підприємці не знають один одного працюючи в одній сфері. Втім, не складно повірити, що між ними була змова, тому вартість на аукціоні не зменшилась.
За неефективні витрати, зірвану підготовку та відсутність нагород мають бути покарані представники федерації, міністерства та «Укрспортзабезпечення». В іншому випадку, ми й далі будемо замість розвитку спорту спостерігати його деградацію і, якими б талановитими не були наші спортсмени, нічого не зміниться. Ефективний менеджмент відіграє не меншу роль ніж робота спортсмена.
Подаємо пост міністра спорту Ігоря Жданова у ФБ без виправлень та скорочень:
«Для уникнення спекуляцій, які, нажаль, доводиться чути від багатьох журналістів та коментаторів зимових Олімпійських ігор - публікую перелік обладнання, інвентарю, екіпіровки, яке було закуплено для наших спортсменів-зимників лише у 2017 році в рамках підготовки до Пхьончхану-2018. В цілому, з урахуванням всіх закупівель - це близько 20 млн. грн.
Закуплено все, що тільки можна, починаючи від 12 німецьких гвинтівок для біатлону по 199 000 грн. кожна, закінчуючи:
- кількома сотнями парафінів для ковзання та обробки лиж виробництва Норвегії, Італії, Швейцарії, Фінляндії по 2500 грн. за одиницю;
- сонцезахисними окулярами для спортсменів (вир. Німеччина, Італія, Словенія) по 2000-4000 грн;
- термобілизною (вир. Швейцарія, Австрія) по 3300 грн;- німецьким наждачним папером для санного спорту по 2500 грн. за шт.
Якщо ми говоримо про санний спорт, то дуже дивно чути неправдиві заяви в ефірах українських телеканалів про те, що держава й Міністерство спорту, нібито, нічим не допомагає санному спорту, а спортсменам начебто доводиться збирати свої сани з металобрухту в гаражах. Це не відповідає дійсності.
Так, в рамках підготовки до зимових Олімпійських ігор у Пхьончхані-2018 для саночників придбано за державний рахунок:
- Металеві полози для саней (вир. Німеччина), 6 пар. по 30 000 грн. на суму 180 000 грн.
- Сани зимові (вир. Німеччина), 3 штуки по 88 000 грн. на суму 240 000 грн.;
- Електричний шліфувальний верстат (вир. США), 1 шт. по 8000 грн.;
- Набір слюсарних інструментів (вир. Німеччина), 2 шт. по 6 200 грн. на суму 12 400 грн.;
- Шипи для рукавичок (вир. Німеччина), 10 комплектів по 800 грн. на суму 8000 грн.;
- Наждачний папір для підготовки металевих полозів (вир. Німеччина), 6 шт. по 2500 грн. на суму 15 000 грн.;
- Комбінезони тренувальні (вир. Австрія), 6 шт. по 11 760 грн. на суму 70 560 грн.;
- Комбінезони гоночні (вир. Австрія), 6 шт. по 15 190 грн. на суму 91 140 грн.;
- Туфлі фахові (вир. Німеччина), 6 пар по 4165 грн. на суму 24 990 грн.;
- Шолом захисний (вир. Німеччина), 6 шт. по 5000 грн. на суму 30 000 грн.;
- Рукавички шкіряні (вир. Німеччина), 6 пар по 1592 грн. на суму 9 552 грн.;
Вкотре наголошую, практично усе, що замовляли тренерські штаби національних збірних команд та профільні феерації для підготовки наших спортсменів до зимових Олімпійських ігор-2018 було придбано в необхідних обсягах за кошти платників податків.
P.S. Побачив скарги, що окремим спортсменам-саночникам не дійшов на руки від федерації, закуплений міністерством інвентар. Будемо розбиратися і притягати винних до відповідальності. Це неприпустимо.»