"У першу чергу, Михайло Фоменко налагодив дисципліну в команді. Він сам був дисциплінованим ще під час того як був футболістом, ця якість за ним залишилося і як у тренера. Звідси у збірній ігрова дисципліни, тобто, виконання установок, завдань на гру. Зараз команда не лізе настрімголов в атаку, діє обережно, зважено. Фоменко аргументовано підходить до гри, до складу, до замін. Простежується педантична робота Лобановського. Наприклад, Фоменко сам був захисником і ніколи не дозволив би собі йти в атаку, забувши про підстрахування партнерів. Ці якості, а також відповідальність, він прищеплює і нинішнім гравцям . Можна згадати приклад з Ракицьким, коли той перестав приїзжати за викликом до збірної. Коли ж він з'явився в наступний раз, тренер з ним серйозно поговорив, все доступно пояснив, і у футболіста з'явилося професійне ставлення до справи. Він зрозумів, що незамінних у нас немає. Все це називається індивідуальним підходом до гравців. Важливо донести своє бачення і зробити так, щоб футболіст робив те, що від нього вимагає тренер, а не те, що гравець хоче сам" .
" Тут не варто шукати причини, чому хтось інший не зміг поставити дисципліну. Всі люди є різні. Потрібно бути прикладом у всьому для футболістів, будь то побут або тренувальна робота. Все це приходить з досвідом. Той же Фоменко працював з великими тренерами. Як і його попередник, Олег Блохін, у нього в збірній теж дещо виходило. Згадайте конфлікт з Андрієм Вороніним. Все вдалося вирішити, футболіст повернувся в команду. Взагалі, у збірній працювати легше в цьому плані. Там немає іноземців, всі свої, є поняття патріотизму " .
" У збірній Фоменка не тільки поважають, а й бояться. Тренер повинен бути жорстким, а іноді навіть жорстоким, якщо мова йде про нашу сьогоднішню молодь. При цьому навіть голос не треба підвищувати" .