7 вересня відбулася зустріч студентів ЛДУФК з бронзовим призером XXXI Олімпійських ігор у Ріо-де-Женейро Тарасом Міщуком. Поспілкуватися з спортсменом прийшли не лише студенти, а й викладачі ЛДУФК. Усім було цікаво послухати Тараса, адже участь у Олімпійських іграх, а тим більше олімпійська нагорода – це мрія будь-якого спортсмена.
Нагадаємо, що на ХХХІ літніх Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро Львівщину представляли 18 спортсменів. Проте здобути нагороду вдалося лише студенту нашого вишу Тарасу Міщуку. У передостанній день Ігор він у парі з Дмитром Янчуком з Полтавщини фінішував третім у фінальному заїзді каное-двійок на дистанції 1000 метрів.
- Тарасе, розкажи, будь ласка, детальніше про Олімпіаду?
- Олімпійські ігри – це безліч емоцій, вражень та переживань. Аби насправді зрозуміти, що це таке – варто це відчути. Жодні слова не передадуть того, що я там відчував.
- Зі скількох років ти тренуєшся і заради чого ти все це робиш?
- Почав я займатися з 11 років, зараз тренуюся практично кожного дня, лише раз в тиждень відпочиваю. Багато в чому доводиться собі відмовляти. В останній рік режим був дуже строгий. Для прикладу, я рік не вживав солодкого, випічки, чіпсів, газованої води, спиртних напоїв. Їв тільки рибу, а з м’яса –лише курятину. Про свинину довелося забути взагалі. А тренуюся я, перш за все, заради задоволення, адже впевнений – справа якою займаєшся повинна приносити задоволення.
- Чи важко було морально все це витримати?
- Звісно було не просто, але найважче морально було на самій Олімпіаді, адже ми усі дуже хвилювалися. Проте ми розуміли, що хвилювання є зайвим, і вчасно взяли себе в руки.
- Які відчуття тебе переповнювали коли ти досягнув свої мрії?
- Коли перетнули фініш, я не одразу зрозумів, що ми посіли третє місце. Усвідомив лише на п’єдесталі, коли нам вручили медалі, а точніше аж тоді, коли піднімався прапор України. В цей момент наш тренер дуже радів, він навіть плакав від радості.
- Де зазвичай у тебе відбуваються тренування?
- Якщо я тренуюся у Львівській області, то це с. Наварія. Також тренування відбуваються у Полтавській, Херсонській, Дніпропетровській областях. А от цього літа ми вправлялися у Туреччині.
- Чи змінилося твоє життя після Олімпіади?
- Моє життя справді змінилося. Я зараз перестав відчувати себе спортсменом, адже кожного дня зустрічі, інтерв’ю, прес-конференції, а я до такого не звик (сміється – Авт.).
- Тарасе, поділися з нами, будь ласка, своїми планами на майбутнє?
- Зараз у мене в планах два місяці заслуженого відпочинку, а після цього знову підготовка до змагань.