Фан «зелено-білих» про вплив президента клубу Петра Димінського на невдачі львівської команди.
Отож, в чому проблема «Карпат» і чи справді у цьому винен Петро Димінський?
Тарас Павлів:
Я переконаний у тому, що винен Петро Димінський. Мав нагоду попрацювати в «Карпатах», знайомий із президентом клубу, Юрієм Дячуком-Ставицьким, з футболістами, які йшли, а потім поверталися догравати. Кого маю на увазі? Худоб'яка, Федецького, Гладкого… Їх не цікавить – «Карпати» це чи не «Карпати», вони просто дограють. Молодь ще, можливо, хоче, але не завжди може. А ось ці красені просто дограють.
Але основна причина невдач «Карпат» у тому, що Петро Димінський втратив інтерес до футболу. Це не ті часи, коли «зелено-білі» грали у Лізі Європи. Останнім хорошим тренером у «Карпат» був Ігор Йовічевіч. Він любив футбол, жив ним, вмів мотивувати молодь. Склад у нього був не найкращим, але усі старалися. Після нього не було нормальних тренерів. Ось у минулому сезоні працював сімейний чоловік, потім пішов, мовляв із дітьми треба побути. Але зараз уже не треба цього, повернувся до роботи.
Для «Карпат» єдиним шансом на порятунок є продаж. Щоби не змінилося зараз у клубі – новий генеральний директор, тренер чи футболісти, нічого по суті не зміниться. Зміни настануть лише при новому власнику. Тим паче, були люди, які хотіли купити «Карпати». Але Петро Димінський ставив нереальні умови. Це не така ситуація, як у «Волині», коли немає охочих придбати клуб. У «Карпат» був покупець. І Петро Петрович, попри заяви, що він хотів би продати, цього не робить. Починаючи із 2012 року, він постійно каже, що хотів би продати клуб. Але слова розходяться із ділом.
Як у майбутньому реагуватимуть фани? Навіть не знаю. Багатьом не подобається те, що зараз роблять фанати. Але не варто їх засуджувати. Вони роками їздять із командою, підтримують. І зараз не можуть мовчати. Останні чотири роки «Карпати» перебувають у становищі, що, здавалося, гірше нікуди. Зрозуміло, що у нас накопичується негатив. В Івано-Франківську усе було на емоціях. Ніхто не планував вдарити того ж Федецького, але… Що може бути гірше, коли твоя команда програє друголіговому супернику. І покращень не видно.