Тарас Павлів - про Михайла Кополовця, який декілька років був одним із важливих гвинтиків командного механізму львів’ян, а тепер змушений шукати інший клуб.
Шкода, що Михайло пішов. Не можна назвати його основним символом львівської команди, але він був одним з важливих гвинтиків командного механізму. Всі знали, що Михайло Кополовець - це "Карпати", а "Карпати" - це Михайло Кополовець. Він завжди був відкритий до спілкування з фанатами. Ми могли запросити його на зустріч, й Михайло ніколи не відмовляв. Він один із тих, хто точно не хворів і не захворіє на "зірковість". Навпаки - абсолютно адекватна людина. Під час наших зустрічей Михайло розповідав, що відбувається в команді. Звісно, у кожного з нас була своя думка про стан справ, а він нам розповідав реальну ситуацію, як то кажуть, із середини.
Кополовець не вперше йде з "Карпат". Але його все одно вважаю справжнім футболістом. Якщо він не міг зіграти матч, то, виходячи навіть на 20 хвилин, завжди готовий був "гризти" газон, викладаючись повністю. Через тренера у нього не все вийшло в Ужгороді, в команді, яка для нього є по-справжньому "домашньою". А Львів він дійсно любив. Кополовця можна вважати львів’янином на 200 відсотків, адже Михайло повністю віддавався "Карпатам".
Його інтерв’ю - це своєрідний піар, який часом він навіть не усвідомлював. Мені здається Михайло не розумів, що навіть одна фраза може так розлетітися. Але він таким є насправді, й за це його люблять у Львові. Іноді він говорив смішні речі. Іноді, коли, наприклад, жорстоко критикував арбітрів лайливими словами - виступав за всю команду. Хоча була й інша історія: команда обіцяла заплатити за нього штраф, а в результаті - розраховувався він сам. Мені здається, Кополовець ще повернеться у "Карпати". Напевне, вже не футболістом, а тренером. Думаю, він буде не проти.
Гол Кополовця "Боруссії" неможливо забути. Михайло сам зізнавався, що для нього це був, як Новий рік. Цей гол - відображення його гри в команді. Кополовець якось нереально "вирвав" той м’яч і зовсім нереально забив. У цьому весь Михайло, який відкрито говорив, що деколи фізичні кондиції не дозволяли йому відіграти на належному рівні всі 90 хвилин. А виходити й відбувати номер - це було не для нього. Проте, з’являючись на полі на 20 хвилин, він завжди додавав команді енергії. Його відвертість та щирість сприяли тому, що у вболівальників завжди було позитивне ставлення до цього футболіста.
Свій перехід у "Говерлу", він пояснював нам "тьорками", за його ж словами, з генеральним директором клубу. Тоді з "Карпат" пішли 19 футболістів, і Михайло був одним з них. Він повертався у рідне місто і вірив тренеру, який переконував його у тому, що він потрібен команді. Але вийшло інакше, і тепер Кополовець каже, що ні за які гроші не поїде в "Говерлу".