Юний півзахисник «Карпат» Ігор Богач у матчі з «Шахтарем» дебютував за першу команду «левів» і тепер регулярно виходить на поле в поєдинках Ліги Парі-Матч. У зустрічі проти «Зірки» Ігор з’явився на полі на 67-й хвилині, але врятувати гру йому не вдалося – львів’яни поступилися 0:1. Про це та інше Богач розповів в інтерв’ю інформаційному центру клубу.
- Ти багато матчів провів за дубль, а зараз почав виступати й за основну команду. В чому бачиш основну різницю?
- Різниця велика. В першу чергу, в основі даються взнаки серйозні фізичні навантаження, також треба більше працювати з м’ячем. До того ж, відчувається солідний тиск на першу команду.
- Чи важко тобі дається перехід від юнацького футболу до дорослого?
- Трохи важко. Тут вже грають старші хлопці, як на мене, то це вже досвідчені дядьки, які більше тактично підковані, аніж я. Відчувається, що вони провели багато матчів на найвищому рівні.
- Є в команді люди, за грою яких ти спостерігав ще малим. Як працюється із колишніми кумирами?
- Наприклад, Ігор Худоб’як колись приходив у мою школу і дарував нам м’ячі. Один дістався й мені, а зараз я з ним разом граю. Загалом хлопці добре прийняли, вони більше розуміють футбол і допомагають мені адаптуватися до рівня Прем’єр-ліги.
- Останній матч з «Зіркою» склався для «Карпат» невдало. Вже зрозумів, що відбулося в неділю?
- Важко щось говорити. Ще будемо розбирати гру з тренерами й вони скажуть, що ж сталося. На тренуваннях ми працюємо в повну силу. Можливо, причина в тому, що в нас молода команда й нам десь бракує досвіду.
- За рахунок чого можна вийти із цього прикрого становища?
- Треба зібратися й стати одним цілим. Якщо будемо боротися один за одного, то перемоги прийдуть. Вже не маємо куди діватися, тому в суботу зробимо все, аби потішити наших вболівальників.
- У грі «Зірки» були моменти, яких ви не очікували?
- Та нічим вони не здивували. Просто матч склався так.
- Ти з’явився на полі в середині другого тайму. Наскільки важко було ввійти в такий матч із лави запасних?
- Непросто було. Тренер просив брати гру на себе, йти вперед, заробляти стандарти. Головне, казав, Сергій Ларіонович, не хвилюватися.