У гості до інформаційного центру Федерації футболу Львівської області завітали досвідчені львівські тренери Геннадій Погорілець та Ігор Польний, під керівництвом яких тренувалися екс-гравець національної збірної України Володимир Єзерський та інші видатні футболісти. Наші співрозмовники розповіли про власну тренерську роботу і своїх видатних вихованців.
Ігор ПОЛЬНИЙ: – Упродовж 24-ох років я працюю тренером у СДЮШОР-4 міста Львова. Займаюся з дітьми 2004-го року народження, з якими дебютували в Першій лізі Дитячо-юнацької футбольної ліги України. Тренуємося на львівському стадіоні «Торпедо», їздимо на міжнародні змагання в Польщу та Чехію.
Геннадій ПОГОРІЛЕЦЬ: – Із 1993-го року я працюю у львівських «Карпатах». Допомагаю підбирати дітей у футбольні класи. Намагаємося дати шанс усім. Після закінчення інституту фізкультури мене спрямували в тернопільський «Буревісник». Далі я перейшов у львівський СКА.
Ігор ПОЛЬНИЙ: – Ми з Геннадієм із 1980-го року працювали у СКА, а тренувалися на «Торпедо» у Львові. Тарас Шулятицький, котрий був директором цього стадіону, пішов нам назустріч. Ми давали йому футболістів у команду, а він дозволяв нам вільно займатися на «Торпедо», через який пройшло чимало видатних футболістів: зокрема Іван Гецко, Віктор Пасулько, Роман Лаба, Юрій Вернидуб, який сьогодні тренує луганську «Зорю», Олег Пштир, Андрій Васильчук, Андрій Гусін, Володимир Єзерський.
Геннадій ПОГОРІЛЕЦЬ: – Я перший тренер Єзерського, якого у футбольну школу СКА привів брат Ромко. Володя завжди ходив з угорським м'ячем, зробленим зі справжньої шкіри, і його можна було перешити. Він був упертим хлопчиною, задерикуватим, але чесним і справедливим. Надійно грав на будь-якій позиції. Щоправда, мав проблеми з дисципліною.
Ігор ПОЛЬНИЙ: – Володя 2 роки грав у мене в команді в Добросині. Потім Богдан Блавацький, який мені допомагав, розпочав тренувати жовківський «Гарай». Він забрав у мене 6-ох гравців, зокрема, Єзерського, котрий одразу виходив в основі. Потім Мирон Маркевич запросив його і Юру Беня в «Карпати», і в них обох кар'єра стрімко пішла вгору.
Геннадій ПОГОРІЛЕЦЬ: – Гусін займався на «Торпедо» впродовж 2-ох років. Його мама працювала на СКА завучем. Коли Андрій грав у складі команди з Жидачева, я помітив, що він фізично сильний, витривалий. Володимир Журавчак узяв його в Комарно, потім юний Гусін перейшов у львівські «Карпати», з яких легендарний Валерій Васильович Лобановський переманив його в київське «Динамо». І Андрій Гусін, і Володимир Єзерський сягнули вершин завдяки завзятості і міцному характеру.
Ігор ПОЛЬНИЙ: – На «Торпедо» був хороший газон. Певний період Мирон Маркевич проводив там тренування «Карпат». Це знакова спортивна споруда не лише для львівського, а й для українського футболу загалом. На жаль, у середині 1990-их відбувся занепад цього стадіону, на його території організували ринок. Тоді ніхто не думав про дітей. Після розвалу СРСР футбольну школу СКА закрили через відмову від її фінансування... Зараз небайдужі львів'яни хочуть повернути «Торпедо» громаді міста, відновити стадіон. Дуже добре, якщо ці плани вдасться реалізувати.