Нашою співрозмовницею є львів’янка Софія Прийма – володарка повного комплекту медалей чемпіонату Європи з неолімпійських видів триатлону, який упродовж минулого тижня проходив на острові Ібіца, Іспанія.
20-річна надія українського триатлону (вид спорту, який включає три складові – плавання, їзду на велосипеді і біг) стала чемпіонкою Європи U-23 з крос-триатлону, срібною призеркою чемпіонату Європи U-23 з акватлону і бронзовою призеркою чемпіонату Європи з крос-триатлону в категорії Elite. Журналіст Leopolis.news розпитав спортсменку про цей успішний виступ, а також про деякі інші подробиці її кар’єри.
Софіє, у змаганні з крос-триатлону вікової категорії U-23 ви випередили срібну призерку на п’ять з половиною хвилин, забезпечивши собі велику перевагу у велосегменті. А як щодо плавання – першого етапу крос-триатлону?
Якнайкраще. Саме на цьому етапі вдалося створити невелику перевагу над іншими суперницями.
Перемогу здобули легше, ніж очікували?
Перемога ніколи не дається легко. Кожен з нас, спортсменів, на змаганнях докладає максимум зусиль, показує всю підготовку, над якою працював увесь сезон. Тому ці, як і будь-які інші, змагання були складними і довелося добре попрацювати, щоб показати такий хороший результат.
Показаний результат дозволив вам зійти на п’єдестал у категорії Elite. Орієнтувались і на конкуренцію з дорослими спортсменками чи це стало несподіванкою, що піднялися настільки високо?
Стартували ми разом: категорія Elite і U-23. Потрапляння у призери в категорії Elite – це приємний бонус. Завдяки хорошій підготовці я змогла проявити себе не тільки у своїй категорії, а й у загальній.
Також ви стали другими у змаганнях з акватлону. Розкажіть про них.
Змагання з акватлону – це плавання на дистанції 1 км і біг на 5 км. Проплила я в числі десяти найкращих спортсменок, а на бігу постаралася відвоювати той час, який програла у плаванні. Боротьба за медалі тривала до останніх метрів. Я бачила своїх суперниць, які були попереду, і доклала всіх можливих зусиль, аби здобути медаль. У підсумку стала другою, відставши від румунки на 0,59 секунди.
На Ібіці ви вибороли повний комплект медалей. Припущу, ви дуже задоволені і здобутими медалями, і своїм рівнем?
Так, задоволена. Це чудове завершення сезону, винагорода за те, скільки сил, часу та праці було вкладено на тренуваннях. На Ібіці були останні старти сезону. Тепер можна трішки відпочити, відновити сили і знову почати готуватися до наступного сезону, щоб здобути ще більше нагород.
Острів Ібіца – модний європейський курорт. Чи вдалося там ще й відпочити?
Після прильоту на Ібіцу був дуже щільний графік: реєстрація, тестування траси, різні організаційні моменти… Тому до завершення останніх змагань відпочинку не було. А от опісля було ще півдня до вильоту, тому вдалося трішки позасмагати на пляжі.
Софіє, ви виступаєте в різних дисциплінах триатлону: крос-триатлон, крос-дуатлон, акватлон. Яка з них улюблена?
Усі дисципліни улюблені. Я люблю те, що роблю.
Триатлон – контактний вид спорту, особливо у плаванні. Наскільки жорстка ця боротьба? Розкажіть якісь пам’ятні випадки такої боротьби.
Плавання – найбільш контактний вид у триатлоні, і часто на старті та перед поворотом іде боротьба за позицію, за частки секунди, які надалі можуть перетворитися на десятки секунд або метрів. Мабуть, найбільш нечесна боротьба була кілька років тому на змаганнях в Угорщині. Там доволі маленьке озеро, було два кола й сім поворотів. Стартувала я з хорошої позиції, пливла до першого повороту в числі лідерів, проте хтось із суперниць вирішив мене зупинити за ногу. Добре, що хоч на другому колі плавання вдалося наздогнати групу лідерів й успішно завершити гонку.
Якось ви сказали, що після плавання були п’ятими, а вийшли з транзитної зони між плаванням і їздою на велосипеді третіми. Поділіться, що там у транзитній зоні відбувається і як можна в ній обійти суперниць.
Саме в транзитній зоні відбуваються дуже важливі деталі. Якщо брати до уваги гонку в триатлоні, то після плавання наші шапочки з окулярами ми повинні покласти в коробку (якщо не туди – штрафують), одягнути шолом, узяти велосипед і бігти в кінець цієї зони, застрибнути на велосипед за лінією і продовжити дистанцію вже на велосегменті. Після велосипедної гонки потрібно зістрибнути до лінії, підбігти до свого місця, поставити велосипед у спеціальну стійку, шолом покласти в коробку і взути кросівки. Це такі основні моменти, які насправді відіграють дуже важливу роль, оскільки за певне порушення карають штрафом у розмірі 10 секунд, які вже на біговому етапі можуть коштувати медалі.
Напередодні цього року на власному YouТube-каналі ви розповідали про свої змагання впродовж 2017 року. Назвіть найкращі цьогорічні старти.
Це чемпіонат світу в Мідлфарті, Данія, з акватлону серед молоді, де я здобула перемогу. Кубок Європи в Дніпрі серед категорії Elite – стала третьою. А також три медалі на нещодавньому чемпіонаті Європи на Ібіці. Окрім того, брала участь у багатьох змаганнях на території України, де посідала призові місця.
Свого часу великих успіхів досягала львів’янка Тамара Козуліна – чемпіонка світу з триатлону на довгій дистанції 2004 року. В дитинстві хотіли бути подібні на неї? Можливо, вона була вашим кумиром? І чи плануєте в майбутньому здолати дистанцію Ironman (плавання – 3,8 км, велогонка – 180 км та біг – 42 км 195 м), у якій любила виступати Тамара?
Знайома з нею і, коли була маленькою, звісно, хотіла досягнути таких результатів, як вона. Старалася на неї рівнятися, бо вона – професіонал високого рівня і знає свою справу. Щодо Ironman, то протягом кількох наступних років не планую долати цю дистанцію.
Софіє, й останнє запитання. Як оцінюєте свої шанси здобути ліцензію на Олімпійські ігри 2020 року?
Відбір у нас полягає в наборі очок. Ми над цим працюємо й докладемо всіх зусиль, щоб здобути олімпійську ліцензію.