Україна – Люксембург – 3:0 відео голів
14.6.2015. Львів. «Арена Львів». Арбітр – Арнольд Хантер (Північна Ірландія).
Україна: П’ятов, Морозюк, Хачеріді, Ракицький (Кучер, 77), Шевчук, Степаненко, Ротань (Гармаш, 46), Ярмоленко, Сидорчук, Коноплянка, Кравець (Селезньов, 71). Тренер – Михайло Фоменко.
Люксембург: Жубер, Шано, Шнелль, Жерсон, Да Мота (Девілль, 69), Пайяль, Мальже, Мутш, Янс, Хольтер (Філіппс, 77), Тюрпель (Бенсі, 52). Тренер –Люк Хольтц.
Голи: Кравець (48), Гармаш (57), Коноплянка (87).
Попередження: Да Мота (17), Мутш (47), Бенсі (53), Пайяль (83).
Ось і ми на добре попрощалися з футбольним сезоном 2014/15. Національна команда України останньою ставила крапку. Хлопці Фоменка зробили це у матчі відбірного турніру до Євро - 2016 не стільки ефективно, скільки результативно. Завдали чергової поразки колектив Люксембургу з рахунком 3:0. Це був третій поєдинок суперників, у якому українці втретє обіграли князів з ідентичним результатом.
Напередодні цього протистояння поляки завдали поразки грузинам, а мій добрий приятель і багаторічний редактор газети Przegląd sportowy Мацєк Польковскі запевняв, що Україна переможе князів – 7:0. Я відверто радів такому прогнозу, а одночасно остерігав колегу перед зарозумілістю. Бо нинішній футбол давно не дотримується жодних прописаних канонів.
Стадіон «Арена Львів» не був залитий публікою по вінця, але на двох секторах розмістились Ангели-хранителі нашої Неньки-України – воїни, так званого, АТО. Глядачі декілька разів упродовж матчу, стоячи з оплесками, висловлювали свою подяку ГЕРОЯМ УКРАЇНИ, які попри всілякі проблеми, все ж по-геройські боронять нашу землю від смердючого кацапського чобота.
Та на стадіоні все ж більше було футболу. Але українці розпочали гру, як би того комусь не хотілось, слабо, а окремі гравці без належних спортивних намірів. Атакували, але беззубо. Мовляв такого суперника обіграємо на одній нозі.
Однак у грі частіше перебував не Жонатан Жубер, а наш Андрій П’ятов. Так, так український воротар добряче трудився, а в моменті, коли Да Мота п’ятами накивав від Морозюка, опинився у гольовій позиції. Різаний удар, П’ятов, падаючи, до м’яча не дотягнувся і круглий прямував у ворота, де на його шляху появилась стійка. Отакий щасливий збіг обставин на користь українців!
В перерві Президент ФФУ пан Павелко у товаристві Садового, Сенютки і неперевершеного Біби вручили нагороди переможцям «Шкіряного м’яча», який нині фінішував у Львові на стадіоні «Україна». Радісна була урочистість!
А в роздягальні Михайло Фоменко вказав своїм майстрам на їхні недоліки і гра покращилась. Тепер уже наставник гостей Люк Гольц, якому цього дня виповнилось 46 років з Дня народження, не знаходив собі місця на лаві запасних. Все рушилось під українською навалою. Сперечався із суддями, які постійно наказували йому дотримуватись прописаних правил. У якійсь мірі люксембурзький наставник нагадував киянина Реброва.
Але в українців, що називається «пішла» гра. Морозюк навісив на Кравця і Артем розпечатав ворота.
Чергова атака і свіжачок Гармаш зловив м’яча на голову від Шевчука і вдало перевів його у сітку.
Ковиляв полем кращий футболіст України Ярмоленко, якому бракувало зібраності і навіть елементарної футбольної етики. Якщо колись Андрій і потрапить закордон, то там швидко може погаснути за недбальства.
Найактивнішим і найпродуктивнішим у гостей був 31-літній капітан Маріо Мутш. Ветеран з ознаками сивини старався, як міг. Але наприкінці матчу князі знову пропустили. Відзначився Коноплянка. Євген, отримавши м’яча від Сидорчука, забив третій гол.
Та найкрасивішим голом міг стати момент після якого у сітку влетів не м’яч, а сам Селезньов.
Що важливо, як на мене, українські футболісти зрозуміли, що мають для кого грати у Львові, де їх, як би в це комусь не вірилось люблять і поважають та ніхто сторонній не бігає полем…