Гандболістки львівської «Галичанки» перемогли на студентському чемпіонаті Європи у польському Катовіце.
Перемігши у фіналі команду з Любліна (43:26), молоді вихованки Василя Козаря не тільки вписали свої імена в історію клубу, а й зробили чудовий подарунок своєму наставнику до 50-річчя, яке Василь Козар відзначив безпосередньо під час турніру.
Василю Миколайовичу, вітаємо з ювілеєм, а також з перемогою на чемпіонаті Європи.
Дякую. Кращого подарунка, як перемога на чемпіонаті Європи, для мене бути не могло і бути (сміється).
Зізнайтеся, були переживання, що «Галичанка» не зможе потішити своїм результатом?
Були. Участь у такому турнірі – серйозні фінансові витрати і тому трішки стало несподівано, коли керівництво сказало нам їхати до Польщі. Радий, що попри усі фінансові труднощі, таки виїхали на цей турнір. Якби ми не виграли студентське євро, думаю, окремі люди мені про це б згадували.
Сказати, що спогади про цей турнір у Вас досі, мабуть, не сказати нічого…
Так. У червні дівчата непогано попрацювали. Як не мене, за цей місяць ми зробили такий стрибок, як і в чемпіонаті України. У нас зібралася хороша команда. Тамара Смбатян стала кращим гравцем турніру. Вона себе проявляла у дуже відповідальних моментах. Непогано зіграла Ірина Стельмах та усі інші дівчата.
Закордонні фахівці, мабуть, уже очима переманювали до себе деяких гравців «Галичанки».
Пропозиції поступають, однак дівчата бачать, що в цьому колективі вони можуть себе реалізувати. Завдяки цьому турніру команда по-іншому задихала. Вважаю, у Катовіце ми зіграли тактично грамотно. Нам вдалося зберегти сили на фінал і перемогти у ньому.
Які завдання ставили перед чемпіонатом Європи? На що розраховували?
Першочерговим було завдання потрапити в топ-4 і поборотися за хоча б за бронзові медалі. Зізнаюся, розумів що 2-3 місце посісти нам реально. Боялися ми команду з Любліна. По грі бачив, що полячки - хорошого рівня. Одразу зробив для себе висновок, що наш двобій з ними буде непростим для обох команд.
З Ваших слів зрозуміло, що попри розгроми від «Галичанки», рівень команд-суперниць був хорошим.
Команди були дуже хорошого рівня. У багатьох з них були гравці по 25-27 років. «Галичанка» була наймолодшою. Польський тренер хвалився мені, що у нього в складі є 20-річна гандболістка, на що я йому відповів, що у мене 20-річна – найстарша у команді (сміється).
Наскільки вплинув на такому турнір досвід дівчат здобутий у Суперлізі?
Досвід набутий в українській Суперлізі суттєво позначився на цих матчах. У червні усі відпочивали, а ми плідно працювали. Такі ігри, які я бачив на студентському чемпіонаті Європі, раніше не доводилося спостерігати. Дівчата видали такі матчі, що я в якісь мірі був шокований, а точніше приємно вражений. Вікторія Сідлецька, Наталя Вололовник та інші дівчата дуже добре себе проявили. А Тамара Смбатян уже гравець дуже хорошого рівня. У відповідальний момент матчів вона брала ініціативу на себе і доводила чому саме вона стала кращим гравцем євро.
Які теперішні плани команди?
17 липня їдемо на збір у Скадовськ, що в Херсонській області. Там пробудемо три тижні, після чого, можливо, зіграємо на турнірах у Польщі та Німеччині. Хочеться, щоб наша підготовка до наступного чемпіонату пройшла без збоїв. Для прикладу, минулого року ми нормально підготовалися до чемпіонату України і дали результат. Єврокубкові змагання почнемо, мабуть, у жовтні-листопаді. Суперників наразі не знаємо. Ми вийшли на європейський рівень і це уже дуже добре.