"До цiєї нагороди я йшла довгi вiсiм рокiв", -- каже Веронiка Сенюх. Вона трiумфувала на чемпiонатi Європи з ушу, що закiнчився в Бухарестi.
Турнiр зiбрав близько 900 учасникiв, а нашiй спортсменцi не було рiвних у дисциплiнi "без зброї". Наш кореспондент поспiлкувався з новоспеченою чемпiонкою з ушу.
-- Чи важко було виграти європейську першiсть?
-- Так, дуже важко i фiзично, i морально. Турнiр тривав шiсть днiв. Важливо було не тiльки бути сильнiшою за iнших учасниць, а й завоювати симпатiї суддiв. Все-таки я змагалася у дисциплiнi, яка не є контактною. Це означає, що я нi з ким не боролася, а брала участь у показових виступах, якi належно оцiнили суддi.
-- Скiльки часу тривав ваш виступ i чим саме ви вразили суддiв?
-- Один виступ триває щонайменше 1 хвилину та 20 секунд. За цей час ми показуємо багато елементiв, але п'ять iз них мають високу складнiсть. Мiй улюблений елемент такий: вистрибую у повiтря та iмiтую сильний удар ногою. I приземляюся вiдразу на шпагат. Таких цiкавих трюкiв у моєму арсеналi багато.
-- Як довго ви працювали над тим, щоб навчитися таких трюкiв?
-- Я займаюся ушу аж вiсiм рокiв. Саме стiльки часу йшла до п'єдесталу чемпiонату Європи. Тренуюся по три рази на день. Загалом у залi проводжу близько десяти годин на добу.
-- Чому вiсiм рокiв тому ви вибрали саме ушу?
-- Бо ушу значно вiдрiзняється вiд карате, дзюдо, самбо та iнших бойових мистецтв. У моїй дисциплiнi немає бiйок, тож я нiколи не маю синцiв чи подряпин. Зате у нас є цiкавi удари, трюки, акробатичнi елементи. Вони менi дуже iмпонують.
-- Чи можна казати, що завдяки ушу ви впевненiше почуваєтеся на вулицi?
-- Безумовно! Хоч на тренуваннях я нi з ким не б'юся, та володiю такими прийомами, завдяки яким почуваюся впевненою на вулицях. Я нiкого не боюся i в разi потребi дам вiдсiч будь-якому хулiгану. На щастя, менi ще не доводилося у побутi використовувати свої навички.
-- Який ваш основний стимул?
-- Я пiдкорила Європу i тепер мрiю стати чемпiонкою свiту. Розумiю, що це завдання дуже складне, бо треба виграти у представникiв Азiї. Я побувала на семiнарi в Китаї i зрозумiла, як серйозно там розвивають ушу.
-- Ви задоволенi заробiтками в ушу?
-- В ушу я не заробляю нi копiйки, працюю заради задоволення. Як кажуть, не в грошах щастя. Я щаслива, що займаюся ушу, бо цей спорт загартовує мене i робить дисциплiнованiшою.