Колишній віце-президент "Карпат" Віктор Вацко інтерв'ю Юрія Габовди.
- Я не володію інформацією стосовно того, як там усе було насправді з фінансової точки зору. Очевидно, що на порожньому місці всі ці інтерв'ю не виникали б. Виступ Габовди, щоправда, дозволю собі прокоментувати. Скажу так. Я особисто Юру не зрозумів. Не зараз, а ще взимку, коли він вирішив повернутися в Карпати. Не зрозумів після усього того, що було ним і його оточенням сказано на адресу клубу після першого розставання Габовди з Карпатами. Вилити тони кулуарного бруду по всій Україні, а потім, коли життя приперло, повернутися до того, кого ти змішував із болотом - це потрібно мати велику силу волі і жорсткий характер. Зараз історія повторюється.
Про гроші я начитався. І, як я розумію, гроші - це суть футболу. Але, я так і не почув відповіді на запитання, яке мене цікавило насамперед. Питання виключно футбольне. Це ж у якому футбольному "порядку" потрібно бути, щоб розчарувати тренерський штаб настільки, що той віддає перевагу необстріляному молодняку перед "зрілим майстром", який колись у дублі по 2-3 м'ячі за гру забивав (щоправда, в дорослому футболі якось із голами не склалося, але то таке)? Це ж який рівень потрібно було показати на тренуваннях та зборах, щоб не потрапити в заявку команди, яка відчуває величезний кадровий дефіцит? Хіба Йовічевич сам собі ворог, щоби перед самісіньким стартом свого дебютного сезону відмовитися від сильного кваліфікованого гравця, який пройшов збори з командою, в ситуації, коли цю команду цю покинули 6 основних гравців?
Зізнаюсь чесно, я був здивований тим, що Карпати відмовились від Габовди. Але у Львові всі, хто в темі, з ким я розмовляв, незалежно один від одного, в унісон стверджують, що його нинішній рівень неймовірно слабкий. І найбільша проблема футболіста, очевидно, в тому, що сам він проблему шукає не в собі, а в тому, що хтось хоче йому "насолити". Наївно це. Тим більше зараз, в умовах української футбольної економіки.