Напередодні матчу пам’яті Андрія Баля ми поспілкувалися із колишнім захисником збірної України. Андрія Михайловича і Володимира Івановича пов’язувала дружба, галицьке коріння і тріумфальний виступ на ЧС-2006.
– Пригадайте, будь ласка, історію свого знайомства з Андрієм Балем.
– Заочно я з ним познайомився, коли ще в період Радянського Союзу прийшов на товариський матч між Карпатами і київським Динамо, який був присвячений відродженню львівського клубу. У складі киян своїм талантом вирізнявся саме Андрій Баль. А багато років потому ми безпосередньо познайомилися, коли Олег Блохін прийняв збірну України і взяв помічником Андрія Михайловича.
Це була людина добра, позитивна. Людина, яка могла навколо себе згуртувати колектив. Своїми байками і надзвичайною харизмою Баль притягував до себе. Пригадую, перед важливими іграми йшло нагнітання, відчувалася величезна відповідальність. А Баль отими байками міг зняти напругу, щоб ми спокійно підготувалися до того чи іншого матчу.
– Розкажіть якусь фірмову байку.
– Підготовка до чемпіонату світу у Німеччині. Провели товариський поєдинок. Сидимо на теорії, яку проводить Блохін. З наближенням Мундіалю вимоги від тренера були все більшими, він проводив дуже серйозний розбір. Дійшла черга до епізоду, в якому я помилився із передачею. Віддавав на Назаренка, а суперник зіграв на випередження і пройшла гостра контратака на наші ворота. "Ти навіщо віддав цю передачу?" – жорстко запитує Олег Володимирович. Не те, щоб мені "піхав", але давав настанову. Андрій Михайлович слухав-слухав, а тоді каже: "Назік, ну навіщо ти Вову плавиш?" (Сміється) Напруга одразу розвіялась. Після першого матчу на чемпіонаті світу, коли ми програли Іспанії 0:4, команда перебувала у надзвичайно пригніченому стані. Щось змінити на краще в моральному плані міг лише Андрій Баль.
– Наскільки розумію, з того тренерського штабу футболісти найбільше тягнулися саме до Баля?
– І Блохін, і Альтман, і Кузнєцов були більш вимогливими та суворими. А от Баль вмів це все розчинити. Спеціалісти з досвідом знають, що на теорії спершу потрібно вказати на помилки, а закінчити це все на позитиві. Так і було: після серйозного розбору Андрій Михайлович розряджав атмосферу, виконуючи функцію психолога. Команда виходила на матчі із позитивом і рішучістю.
– Які звички ви помітили за Андрієм Михайловичем? Можливо, він полюбляв каву, або смакував цигаркою?
– Зрозумійте одне: працювати тренером на будь-якому поприщі – це величезна відповідальність. Так, у збірній України зібрався хороший колектив, який добивався результату, але й вимоги були високими. Ми пройшли серйозний відбірковий цикл – напевно, найскладніший за всю історію. Чемпіон Європи – Греція, бронзовий презер чемпіонату світу – Туреччина, плюс – Данія, Албанія, Грузія… Це була непроста група, але ми вибороли перше місце і виконали поставлене завдання.
Звичайно, були і папіроси, була і кава. У такий спосіб можна зняти стрес – це невід’ємна частина на тренерському поприщі. Чимало тренерів після складних поєдинків можуть собі дозволити навіть 100 грамів віскі або коньяку. У цьому нічого такого немає.\
– Можливо, ви перетиналися з Андрієм Михайловичем не тільки в робочих моментах? Адже обоє – родом із Львівщини…
– Так, у нас були дружні стосунки. Пам’ятаю випадок із періоду, коли він тренував Ворсклу, і я з Дніпром приїхав на товариську зустріч у Полтаву. Перед тим отримав червону картку у матчі збірних України та Вірменії. Мені впаяли 3-матчеву дискваліфікацію, тож я пропускав "вікно" для національних команд. Баль підійшов і запитує: "Вова, ти що тут робиш? Ти сьогодні повинен бути там і захищати кольори збірної". "Не знаю, що там суддя написав у рапорті", – відповідаю. Адже вийшло так, мовляв після сумнівного пенальті у наші ворота я його обматюкав. Тож мені крім дискваліфікації прописали 7 тисяч євро штрафу. Тож перше особисте знайомство із Балем відбулося за обговоренням цього моменту.
26 червня у Львові відбудуться одразу 4 футбольні події на честь відомого львівського футболіста та тренера Андрія Баля, якого не стало 9 серпня 2014-го. Матчі пройдуть на головній спортивній локації міста – "Арені Львів".