Хто ще знає які синоніми? Такі, щоб літературні і водночас щоб могли описати подив – м’яко кажучи – від цього призначення. Подив не тільки спортивної тусовки.
Вже навіть після посту Олега Ляшка щодо узгоджених кандидатур міністрів мене запевняли у тому, що це неправда і що узгоджено кандидатуру Ігоря Гоцула. І вчорашня ескапада Дмитра Булатова, який на своєму останньому брифінгу в статусі міністра майже прямо називав президента Федерації легкої атлетики своїм наступником, була переконливою. І багато українських спортивних функціонерів так розсипалися у компліментах обом – тоді ще чинному міністру і його тоді заму – все це теж було переконливо.
Саме тому сьогодні «як чорт із табакерки» і решта синонімів…
В принципі, в житті нового міністра все прозоро – і диплом істфаку Київського Університету, і подальша кар’єра «аналітика при політиках» (молоді історики тоді, на початку 90их, були дуже затребувані в істеблішменті, бо політології як науки і способу заробляння грошей ще не було), і чітка політична позиція, і активна участь в двох революціях, і викладання гостьового курсу політичного аналізу в Києво-Могилянській Академії, через яку пройшли усі топ-політологи країни.
Все там є. Тільки немає там спорту, міністром якого став у вівторок Ігор Олександрович Жданов. Жодного граму і мікрону.
Всі кандидати, яких ми аналізували в попередніх блогах, мали якщо не спортивний бекграунд, то принаймні знайомства у спорті. Попередній міністр – Дмитро Булатов – був принаймні бізнесменом, ну, тобто, в потенціалі мав задатки менеджера.
Ігор Жданов, судячи, зокрема, і з біографії, і з блогів на УП, і з виступів, і навіть з формально зазначених зацікавлень, навряд чи відрізнить бейсбол від бобслея, а біатлон – від поролону. Бізнесу у нього теж немає – ну, принаймні, відомого громадськості.
Схоже, новий міністр і сам не чекав такого повороту подій. Ще 20 листопада в ефірі каналу 112 Ігор Олександрович, обраний, нагадаю, за списком Блоку Юлії Тимошенко під високим десятим номером, говорив дослівно таке:
"Зараз в Міністерстві оборони відбуваються хоч якісь зміни. Там з'явилися волонтери, які контролюють закупки, це вже за нового міністра, Полторака. Я думаю, що потрібно зміни відповідні в законодавстві провести… Взагалі, я планую йти працювати в комітет з національної безпеки та оборони"
Тобто, людина збиралася займатися нацбезпекою, а вийшло – Еспланадна 42, кабінет з вікнами на НСК «Олімпійський». У підсумку певною мірою пожертвували самим же Ігорем Олександровичем. В мережі є ось такі меседжі, як в цій новині, у Віталія Дуброви – про дружину Олександра Богуцького Олену Кондратюк. Вона справді була 18 номером у списку, і тепер проходить у Раду, коли новий міністр спорту складе мандат.
Сказати відверто, дуже схоже, що спорт цього разу потрапив під класичний квотний принцип. Без зайвої дипломатичності – віддали те, що було не дуже потрібне. Як не прикро для спортсменів, але нинішній уряд не надає такого значення спорту, як попередня влада, і, зокрема, не вважає за потрібне фінансувати його з держбюджету в таких самих «радянських» обсягах. Зараз більше схильні відправляти у самостійне плавання. Але це вже інша історія…
Тепер частина друга – who власне is Mr Жданов?
В політологічній і журналістській тусовці він людина дуже відома. Працював для Леоніда Кучми разом із Олександром Розумковим, потім писав передвиборчу програму і стратегію для Віктора Ющенка на 2004 рік. Працював у виконкомі та політраді «Нашої України», потім – президент аналітичного центру «Відкрита політика», схожого, за словами В’ячеслава Піховшека (чиї оцінки не сприймаються адекватно, але інших просто немає), на звичайну піарівську установу. Брав активну участь в революції 2013/2014. І знову – немає чого сказати про хоч якусь близькість до спорту…
Схоже, що Ігор Жданов, який завжди був аналітиком, вирішив стати більш самостійною фігурою – такий прийшов час, після минулої зими.
Вочевидь, Ігор Олександрович знає систему держслужби – бо працював в РНБО. Але досвід такого серйозного управління – перший. І такою сферою… несподіваною. Зрозуміло,що Жданов – людина розумна і освічена, з широкою ерудицією. Ризикну припустити, що це найосвіченіший міністр спорту за останні десять років. У лютому, коли формувався попередній Кабмін, Рада Майдану висувала Жданова на посаду гуманітарного віце-прем'єра. Деякі люди, знайомі з новим міністром близько, кажуть, що він кар'єрист. В будь-якому разі зараз його кинули в екстремальну ситуацію. Треба вирулювати.
Якщо з Дмитром Булатовим ще можна було вгадати, що він буде вирулювати революційними методами, то тут єдиний можливий прогноз – Ігор Жданов спробує по-науковому, по-серйозному заглибитися в тему. Хоча коли тут уже заглиблюватися, якщо треба приймати бюджет і відстоювати спортивні гроші…. Але все-таки, якщо раптом спробує заглиблюватися – тут і найважливіше: хто будуть зами? Хто допомагатиме новому міністру заглиблюватися, чиїми очима він почне дивитися на спорт?
Репутацію попереднього міністра згубило саме протистояння між заступниками. Прізвищ не будемо називати, кому треба, той знає – але це було протистояння між реформаторами і консерваторами. Можна припустити такий варіант – і ті, і ті ходили в Кабмін чи на Банкову. І доходилися. Походи і сварки, такі недоречні у воєнний час, врешті і в Кабміні, і на Банковій набридли, і там вирішили поставити нейтральну людину. Це, підкреслюю, тільки припущення.
Але в будь-якому разі зараз для міністерства спорту, над яким висить загроза ліквідації, до речі!, ключове питання – заступники. Якщо знову закрутити протистояння, якщо не пояснити, не переконати нового міністра, що без міністерства зараз ніяк – запросто можна втратити і саме міністерство, і бюджети разом з ним.
Тому – шукайте замів. А поки чекаємо першого слова від міністра спорту Ігоря Жданова.