Ультраси львівських Карпат розповідають найцікавіші епізоди фанатіння за улюблену команду.
Голоси поколінь (від 13 до 32 рр.) розказують про свій перший візит на стадіон "Україна", фан-зонні перформанси, олдскул, романтику виїздів, заряди, кричалки, фаєри.
+ Побажання футболістам львівських Карпат від Завжди вірних.
Юра (13 років)
Вперше потрапив на футбол десь 2002 року, коли мені було три роки. Тоді мене вперше батьки відпустили з братом на матч.
Ми перейшлися з Андрієм через сихівський міст та підійшли до головного входу стадіону "Україна". І тут почалось найцікавіше.
У той день було дуже холодно і я був у великих пухових штанах на підтяжках. Андрій це відразу помітив і ми домовились, що він розпихає у тих великих штани "штучки", а за це мені дає шоколадку.
Звісно, що тоді, я не здогадався, що це були за "штучки" і з задоволенням погодився. Андрій, який також тоді був ще шкетом (років 17 мав), забув мені сказати одну дуже важливу деталь – щоб я про це не розказував батькам.
Після матчу я йшов задоволений та їв свою шоколадку, а брат також був задоволений з того, що все пройшло як треба.
Коли ми прийшли додому, я радісно розказав батькам про нашу з Андрієм операцію "Штучка" (я ж не знав, що це були фаєри!) Через декілька секунд я вже був в іншій кімнаті, а з кухні долинав крик.
Після цієї історії я потрапив на футбол аж в 12 років і збираюсь там затриматись на довго!
ЧИТАЙТЕ:
Фанат львівських "Карпат" зізнався в авторстві гасла: "Хто не скаче, той москаль"
"Моїм ідеалом гравця "Карпат" завжди буде Лев Броварський" – фанат "Карпат"
"В той час потрібно було доводити, що ти фанат"
"Після матчу з "Динамо" вже не залишав чаші стадіону "Україна"
Продовження буде…