14 червня 2014. Львів. 18:00. Стадіон «Арена Львів». Арбітр – Сандра Бастос (Португалія). Матч відбору до ЧС-2015 проти команди Чорногорії.
Україна: Зварич (к), Басанська, Котик, Пекур, Бойченко (Корнієвець, 64), Дятел, Яковишин (Овдійчук, 60), Романенко, Лишафай, Апанащенко (Козиренко, 77), Василюк. Тренер – Анатолій Куцев.
Чорногорія: Мілачіч, Радановіч, Відіч (Іваштанін, 64), Міцуновіч, Крівокапіч (к), Куч, Джукіч, Джоковіч, Боят (Недіч, 87), Мркіч, Стурановіч (Вуйчіч, 82). Тренер – Зоран Мійовіч.
Голи: Дятел (31, 50), Яковишин (33), Апанащенко (58), Бойченко (61), Мркіч (76, автогол), Романенко (79).
Попередження: Відіч (41).
Матч розпочався традиційно із виконання національних гімнів, та на жаль, для України – хвилиною мовчання. Адже проросійський ворог вночі в Луганську одним пострілом позбавив життя одразу 49 молодих і повних здоров’я та хороших думок українських воїнів. Сумно і дивно, як це наша свята земля носись цю путінську гидотну на собі.
Попри трагедію день 14 червня стане для національної жіночої команди України знаковим. Адже українські дівчата, провівши черговий матч відбору ЧС-2015 з командою Чорногорії, повторили свій рекордний переможний рахунок з дня 15 жовтня 2009 року, коли це наші футболістки обіграли на такій же стадії команду Боснії і Герцеговини. Тож у Львові повторне - 7:0. Славно дівчата і подяка вам за це!
Хоча не все було так просто. Українки у виконанні футболістки Дятел уже на 2-й хв. могли повести в рахунку. Але Віра не влучила у ворота. М’яч мінімально пролетів повз праву дальню стійку в аут.
Незважаючи на територіальну перевагу гра в атаці українок не клеїлась. При цьому чорногорки не особливо й упиралися. Тетяна Романенко з правого флангу у боротьбі за м’яча, не змогла обіграти ні оборонця, ні воротаря. Так саме невдало зіграла й Ольга Бойченко, яка після навісної передачі від Дятел і рейду по центру поля - промахнулася.
На 18-й хв. Дятел «закрутила» карусель біля воріт суперниць. Але нікого не знайшлося, аби перевести м’яча у ворота. У наступній атаці Дятел пробила повз ворота, але Оксана Яковишин не дотягнулася до м’яча. А на 23-й хв. Дятел завдала чергового удару по воротах Мілачіч, але гола як не було, так і немає.
У цей же момент над стадіоном розпочалася злива. Рясний дощ справив футболісткам додаткові труднощі у поводження з м’ячем. А поле виявилось не готовим прийняти таку кількість опадів, але нічого і поступово справилось із напастю.
Та українки проявили міцність характеру і повели в рахунку. Бойченко відправила м’яча під удар Дятел і на табло спалахнуло радісне – 1:0 для України.
Через 2 хвилини Людмила Пекур зі штрафного виконала чудову передачу на Яковишин і Оксана, вистрибнувши, головою відправила м’яча у сітку воріт.
На 37-й хв. стався епізод, який викликав співчуття на адресу Бойченко. Ольга обігравши суперниць прокинула собі м’яча під удар. Замахнулася, але м’яч застряг у воді. А на 44-й хв. Бойченко в нападі зробила усе за футбольними стандартами правильно. Однак м’яч вдруге на мокрій траві …не послухався. Невдовзі футболістки чим дуж побігли від дощу подальше – у роздягальні на перерву.
Другий тайм українські дівчата розпочали з удару Апанащенко. Шкода, бо невлучно. М’яч з відстані майже 30-ти метрів пролетів над поперечиною. Далі було ще більше націленості на ворота. На 50-й хв. Віра Дятел майстерно «розібралася» із обороною, спокійно перевела м’яча у ворота – 3:0.
Ще одна атака і Апанащенко довела первагу українок до – 4:0. Згодом Овдійчук майстерно навісила Мілашіч до м’яча не дотягнулася і є 5:0. Ось що значить гостинність Львова для наших майстринь шкіряного м’яча!
На 67-й хв. Дятел зробили спробу втретє забити гол. Однак ворота у карколомному кидку перевела м’яча на кутовий і ворота врятувала. Та 6:0 не забарилося. М’яч після потужного удару Корнієвець влучив у тіло Мркіч, змінив напрямок, але затріпотів у сітці. Автогол, а для України – 6:0!
Тетяна Романенко на 79-й хв., як виявилось встановила кінцевий результат – 7:0 на користь України.
Українки, повторивши своє рекордне досягнення прагнули покращити його. Однак дві хороші можливості не використали Овдійчук і Корнієвець, футболістки, до речі, які мали більше сил.
А що гості? Старалися чинити опір, але капітана українок не надто змушували до роботи.
Українки справили своїм прихильникам велику радість, а собі надію на добре майбутнє. Тепер непогано було б перемогти і англійок 19 червня. Отоді буде люкс!
І на завершення про таке чого не видно. Цікаво, хто чи що змінило ставлення чиновників ФІФА, які нещодавно піддали саме цю арену аж 5 літній дискваліфікації, до зміни свого рішення. Але хай там, усі львів’яни, хто був на стадіоні отримали чудове свято із це наша подяка футболісткам і тренерському штабу.