Наставник "Карпат" Юрій Дячук-Ставицький віддав належне Михайлу Фоменко, підтримав Зозулю і назвав найкращих гравців матчу Чорногорія - Україна.
- Юрію Михайловичу, зізнайтеся, емоції зашкалюють?
- Чесно кажучи, ніхто подібного результату прогнозувати перед матчем не міг. Тим більше, з урахуванням епідемії травм, що захлеснула нашу збірну напередодні гри. Тому певні сумніви були. Але Фоменко зумів з честю вийти з ситуації. Почнемо з того, що здивував стартовий склад - тренер не став нестися на суперника, висунувши вперед тільки одного Зозулю, зумівши пояснити Тимощуку його обов'язки на не зовсім звичній для нього позиції центрального захисника, дозволив дебютувати Едмара.
Крім того, Михайло Іванович зумів налаштувати належним чином всіх на другий тайм, коли ми залишилися вдесятьох. Команда відпрацьовувала за вилученого партнера, зуміла забити перший гол, що і дозволило переломити хід матчу, і в підсумку перемогла.
- Чи не найбільш обговорюваний момент - вилучення Зозулі. Як вважаєте, заслужено він отримав червону картку?
- Зрозуміло, що він піддався на провокацію. У кожної людини є емоції, тим більше під час матчу такого значення. Але мені здається, арбітр не зовсім кваліфіковано розібрався в тому епізоді, адже фол Зозулі був вже настільки грубим, щоб півзахисник суперника так корчився від болю. У тому епізоді неправі були обидва гравці і кожен з них повинен бути покараний жовтою карткою. Але, як кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло.
- Чому для нас складався важко перший тайм?
- Враховуючи, що нас влаштовував тільки позитивний результат, команда знаходився під певним психологічним тиском. Тим більше в матчі з суперником, що є лідером нашої групи, який жодного разу не поступився в тому циклі. Тому відчувалося хвилювання, особливо в задній лінії, грали з деяким побоюванням. До того ж, у такому складі команда грає вперше, і були побоювання за зіграність команди.
- А що сталося з суперником у другому?
- Треба віддати належне українцям, у яких все виходило. Особливо виділив би Гармаша, який точно провів свій найкращий матч у футболці збірної. Та й уся команда провела дуже вдалу і цікаву гру. Ну а господарі, навпаки, другий тайм провалили насамперед у функціональному плані. А пропустивши м'яч від десятьох українців, вони зламалися і психологічно. У всякому разі, після гола Гармаша в кінцевому підсумковому результаті я вже не сумнівався. Варто віддати належне хлопцям, які обіграли суперника безапеляційно, записавши черговий розгром у літопис команди.
- Який м'яч вам найбільше сподобався?
- У всіх відношеннях переломним став перший. Він допоміг нам знайти впевненості у своїх силах, а по красі його виконання може стати одним з кращих в турі. Підкручений м'яч обстукав дві штанги, "на тоненького" зайшов у ворота. Після забитого гола у команди виросли крила. Та й другий з третім м'ячі були невипадковими, а як результат красивих комбінацій. Той же Безус забив свій перший гол у кращих традиціях європейських майстрів.
- Вихід в основі Едмара здивував?
- Не без цього. Він - більше є півзахисником атакуючого плану, і, якщо і розраховував його побачити, то попереду, в якості конструктора атак. Але, не міг повірити, що натуралізований бразилець так здорово відіграє і на захист. Подивіться, скільки в його виконанні було відборів і перехоплень. Встигав він і партнерам підігравати. Тому я б назвав його разом з Гармашем кращими гравцями нашої команди в тому матчі.
- Оцініть дії Анатолія Тимощука на не зовсім звичній для нього позиції центрального захисника.
- Йому протистояли кращі гравці Європи, але він впорався, про що свідчить рахунок на табло. Так, було трохи нервозності в його діях на початку матчу, але це нормально. Інша справа, що капітан впорався з напругою і діяв надійно. Причому, те, що центр поля ми повністю контролювали під час гри, багато в чому заслуга і Тимощука.
Це досвідчений гравець, на плечах якого і лежала завдання повести за собою команду. Особливо його підтримка була важлива, коли нам довелося залишитися в меншості. І з цим завданням він теж впорався блискуче.
- Як би ви тепер оцінили турнірну перспективу?
- Я думаю, що хлопці порадували всю Україну своєю грою, але вже сьогодні ми повинні відійти від ейфорії і почати серйозно готуватися до двох головних домашнім матчам проти Польщі та Англії. Саме вони мають дати відповідь на те, наскільки вчорашня перемога була невипадковою і чи гідні ми представляти нашу країну в Бразилії. Три поспіль перемоги дозволили вселити в серця вболівальників надію і маємо право чекати продовження приємної серії. Більше того, ми тепер цілком можемо замахнутися і на перше місце.
- Чи може така ситуація негативно вплинути на нашу збірну?
- Попереду у хлопців відпустка, потім вони повернуться в клуби, почнуть сезон. Думаю, що все устаканиться, і вони переключаться на інші змагання. Але в глибині душі кожен буде вірити в можливість поїхати на чемпіонат світу до Бразилії. А кращої мотивації, ніж проявити себе серед кращих світових команд, і придумувати не потрібно, адже це мрія кожного гравця.
Не можна забувати і про Михайла Фоменка, за якого я дуже радий. Він на якийсь час змушений був узяти паузу в роботі, і в свої 65 років не побоявся повернутися до складного ремеслу, поклавши на себе тягар відповідальності за команду, яку всі поспішили поховати. Більше того, він довів, що в 65 років тренер не повинен спочивати на лаврах і здатний ще багато дати футболу. Він довів, що є фахівцем найвищого рівня. І впевнений, він доведе розпочате до кінця.