Юні, талановиті та емоційні – саме таких дівчат шукають у команду «Карпат». Потрапити до «левиць» зможе кожен охочий, достатньо любити футбол та мати непереборне бажання грати. Незважаючи на те, що дівоча команда «Карпат» сформувалась не так давно, 2 роки тому, вона вже функціонує повним чином.
«Ми їздимо на змагання, проводимо спаринги з юніорами, – ділиться тренер Надія Стеца, – зараз набираємо нову молодшу команду і, сподіваємось, що найближчим часом наші дівчата гратимуть вже не з хлопцями, а змагатимуться між собою».
При відборі, як розповідають обидва тренера, важливішим фактором є особисті вміння та, передусім, величезне бажання вчитися, а вік відходить на задній план. «Нещодавно тато привів до нас 6-річну дівчинку. Я йому пояснюю, що вона ще надто маленька, але він вперся і просив будь-що на неї подивитись, тож ми погодились. Знаєте, дійсно дитина виявилась дуже здібною, як для такого юного віку», – розповідає тренер Надія Чайка.
Щоразу на тренування дівчата приходять з великим ентузіазмом. Сам тренувальний процес починається з розминки, після чого панянки покращують свою майстерність у поводженні з м’ячем: «Дівчатам важче дається техніка, ніж хлопцям, тому цьому приділяємо особливу увагу», – говорять тренери. За словами наставниць кожне тренування дівчат видовищне та божевільне: «Зараз вони якраз знаходяться у перехідному віці, тому дурощів та веселощів у їхніх головах хоч відбавляй. Дисципліну наводжу за допомогою кросів – діє завжди», – сміється Надія Чайка.
На одному полі з «левицями» паралельно тренуються й хлопці, які після занять, полюбляють спостерігати за гарними дівчатами. І коли в них щось не дуже добре виходить, юнаки, як заведено у підлітків, сміються та трохи глузують над ними. Хоча «зелено-білі» леді не звертають на те уваги і поводять себе на полі як справжні професіонали, тим самим доводячи, що футбол – гра не тільки для сильної статі.
Серед прекрасних представниць команди є три «левиці», які вже встигли приміряти футболку національної збірної. Одна з яких, воротар дівочої команди – Анна Крищишин: «Прийшла в команду рік тому з подругою. Позицію голкіпера обрала сама, попросила тренера, щоб поставила мене на ворота. Після чого, почула від наставниці, що маю непогані здібності. Спочатку хотіла бігати разом з іншими безпосередньо на полі, але потім змінила свою думку, зараз мені все подобається. В майбутньому хочу стати воротарем національної збірної України. Я багато тренуюсь над собою і намагаюсь рости».
Дівчата наполегливо працюють, сповнені амбіцій та впевненості в собі, аби й надалі продовжувати зв’язувати своє життя з футболом.