Антон Дукач: "Гордий, що завоював ліцензію і їду на Олімпійські ігри"

09 лютого 09:15
Переглядів: 271
дукач

Перед від’їздом до Кореї, львівський санкар розповів сайту Галичина спортивна про забезпечення команди, чому почав займатись санним спортом та на що розраховує на Олімпійських іграх.

Також читайте: 

- Наскільки важким був сезоні та наскільки було важко завоювати ліцензію?

- Сезон був важким настільки, наскільки міг бути. Все через те, що попередній сезон я пропустив через травму. І починав все з «чистого аркуша». Кожен заїзд, кожен збір, кожне тренування були для мене надзвичайно важкими, як морально, так і фізично. Але з кожним Кубком світу відчував покращення у силових та моральних показниках. Тому надзвичайно гордий, що завоював ліцензію і їду на Олімпійські ігри.

- Саме травма не дозволяє показувати результати, які були на юніорському рівні?

- Я б не сказав, що через це. Відчуваю пік своєї форми і у фізичних показниках я не поступають. Це показав мій шостий розгін на Чемпіонаті Європи. Шкода, що про нього ніхто не згадує. Але це єдиний показник, по якому можна порівнювати, з іншими спортсменами, фізичні дані.

- Ми значно відстаємо від інших країн у забезпечені і підготовці, але Ви показуєте високі результати. За рахунок чого?

- За рахунок досвіду і спілкування з тренерами інших країн. Пошуку спонсорів і менеджмененту купівлі саней. Зараз дійшли згоди з міжнародними тренерами щодо купівлі саней, які купують щоб покращити результати, але, на жаль, вони коштують більше 20 000 євро. Тому очікує важка робота, щоб знайти кошти.

- Технічне забезпечення це єдина перепона на шляху завоювання нагород?

- Так. На юніорському рівні у провідних країн немає такого забезпечення від дорослих команд. Ми якщо працюємо в юніорській збірній, то вже маємо доступ до найкращих саней, які є в Україні. Це дозволяє показувати хороші результати на юніорському рівні. ми більше готові. Коли переходимо в дорослу, то в нас нічого не міняється в технічному оснащенні, а в провідних країнах міняється. У нас постійно пряма, а в них є прогрес.

- Якою є олімпійська траса, які має особливості та наскільки складна?

- Дуже приємна. Траса не дуже складна, але є два складні віражі: другий, на якому можна впасти і не фінішувати, та дев’ятий – настільки важкий в проходженні, що там мають проблеми Олімпійські чемпіони і чемпіони світу. Тому проїхати всі чотири заїзди стабільно буде важко.

- Господарі змагань мають сильних саночників?

- Пристойно виглядає тільки двомісний екіпаж. Жінки і чоловіки чогось особливого не показують. Їх результати гірші за наші. Але все побачимо на олімпійському тижні, бо траса може змінитись до невпізнавності.

- Чим вас вразили країна-господар Олімпійських ігор-2018?

- Ми не змогли її побачити. Коли був збір, постійно знаходились на тренуваннях і в готелі.

- Малюєте собі ідеальну траєкторію з найменшою затратою часу чи це все на рівні відчуттів?

- Перед спуском проходжу вздовж траси, щоб подивитись на всі віражі та зрозуміти що змінилось, а що ні. Шукаємо оптимальну траєкторію перед самим стартом. Закриваю очі і уявляю, як правильно спуститись.

- Коли Вам краще їхати: в першій, другій чи третій групі?

- Все залежить від погоди. Коли плюсова, дощова або сніг – надзвичайно важливо їхати в першій групі. Якщо мороз, то немає значення, в якій групі стартувати. Якраз у зв’язку з цим мені не вдавалось на початку сезону завойовувати багато очок. Я пропустив сезон, опустився в рейтингу (був 74) і стартувати в перших числах мені не вдавалось. Я їхав в кінці і через погані погодні умови. При хорошій їзді, не міг показати хорошого результату.

- Чому почали займатись санним спортом, адже в Україні він не те що не популярний, а взагалі мало відомий?

- Можна сказати, що мене сильно мотивували, коли був юніором. В мене були дуже хороші перші результати. Я показав рекорд траси в Інтерберзі, але не відчував фінансового і технічного забезпечення. Можливо, самообманом переконав себе в тому, що в дорослій збірній мене чекають такі ж результати. Але зараз будемо покращувати роботу зі спонсорами, щоб покращити технічну базу.

- Яка траса є улюбленою або яку хочете підкорити?

- Дуже хочеться підкорити стартовий розгін в Кореї щоб показати, що не тільки рекорди траси, а й рекорди старту можна показувати. Я фізично готовий поборотись за перші розгони на Олімпійській трасі.

- У вашому виді спорту помилки коштують дуже дорого, інколи – навіть життя. Чи не відмовляють вас рідні залишити цю небезпечну справу?

- Дуже важкий удар був через травму. Все через важку реабілітацію, яка довго тривала. Я маю ціль, я маю мету і її досягаю.

- На що реально ми можемо розраховувати на Олімпіаді?

- Як мінімум – показати хороший розгін в одиночному заїзді і потрапити в Топ-30. Можемо боротись за топ десять в командній естафеті.

- Що мотивує продовжувати займатись санним спортом?

- Люди, які в мене вірять і постійно підтримують. Навіть при не дуже високих результатах вони підтримують, а це дуже мотивує.

ДОВІДКА:

Антон Дукач – майстер спорту України з санного спорту, член національної збірної команди України з санного спорту; учасник перших зимових юнацьких Олімпійських ігор 2012 року в Інсбруку (Австрія), де був прапороносцем української збірної на параді відкриття. На цих змаганнях трішки не дотягнув до олімпійського п’єдесталу, фінішувавши четвертим у змаганнях одномісних саней. Представляє фізкультурно-спортивне товариство «Колос», вихованець Львівської спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Беркут», студент «Львівської Політехніки». Серед кращих результатів – друге місце в Кубку світу серед юніорів 2015 року (Вінтенберг, Німеччина), де встановив рекорд траси, який тримається до теперішнього часу; четвертий лауреат чемпіонату Європи 2015 року в командній естафеті (Вінтенберг, Німеччина), сьомий лауреат Кубку світу 2016 року в командній естафеті. Тренери – Дмитро Нєкотєнєв, Володимир Вахрушев, Іван Баїк. В олімпійському Пхьончхані виступатиме в одномісних санях серед чоловіків та в командній естафеті.

Автор: Станіслав Безушко
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: