Масовий спорт у Львові: що маємо і куди треба рухатись

15 січня 21:16
Переглядів: 403
спорт

Сьогодні, 15 січня, Управління спорту Львівської міської ради провело круглий стіл на тему – «Розвиток масового спорту». Про те, що масовий спорт стане одним з пріоритетів міста у 2018 році, керівник управління Антон Нікулін говорив і раніше в інтерв’ю Галичині спортивній.

Перший крок до визначення мети, завдань і пріоритетів був зроблений сьогодні. Участь взяло 28 осіб, серед яких представники профільного управління, університетів, федерацій (шахи, водне поло, мотоспорт, регбі, кікбоксинг, легка атлетика), кількох ДЮСШ, вчителі фізичної культури та профільних громадських об’єднань.

Антон Нікулін наголосив на кількох важливих моментах: 

  • Потрібно розробити критерії визначення якості роботи вчителів та налагодити ефективний контроль за їх роботою.
  • Масовий спорт повинен розвиватись на базі шкіл.
  • Масовий спорт – це безкоштовний спорт. В місті для всіх повинні бути доступні майданчики.
  • Федерації повинні пропагувати спорт через відкриті уроки в школі.
  • Потрібні ефективні менеджери для управління майданчиками, залами, спортивними комплексами щоб ті не простоювали, а використовувались постійно.

Під час круглого столу від учасників було багато реплік та виступів, що зводились до великої кількості теорій, порівняння дітей у школі із солдатами армії США, також про повний контроль шкіл, проведення тесту Купера для дітей та підготовки книг щодо проведення занять фізкультури у школі. Загалом більшу частину часу учасники витратили на порожню балаканину. Багато розмов про досвід, поділ знаннями, обговорення, але мало конкретних пропозиції, що ж робити. Треба стимулювати, але ніхто не каже як.  Я хороший, я все знаю, всі не праві, я роблю найкраще – але немає конкретики. Для багатьох мотивація – це долученість до процесу, а як і яка користь – не важливо. І звичайно акцент на малому фінансуванні (не говорили про ефективність витрачання коштів, а лиш про їх малу кількість).

З усього іншого вдалось виділити ряд тез, від яких можна відштовхуватись в майбутньому та краще зрозуміти, що є зараз:

  • Вчителі у школі переконтрольовані. Їх треба більше мотивувати. З ними треба починати працювати на найпримітивнішому рівні – говорити та пояснювати.
  • Наразі основна мотивація у вчителів – щоб діти зайшли і вийшли з уроку здоровими і не побитими.
  • Багато людей (вчителів) роблять цікаві речі, але є проблема в систематизації роботи. Збудувати систему, щоб ми бачили хто і куди рухається.
  • Забезпечення шкіл обладнаннями, стадіонами, площадками. Ми не маємо на базі чого готувати дітей. Вчителі бояться проводити ряд тестів і змагань, бо немає де.
  • Зміни відбуваються, але повільно, тому їх не бачать та не мають через це мотивації.
  • Ми маємо гуртки, спеціалізовані уроки, але вони неефективні. Потрібно їх зробити ефективнішими.
  • Федерації повинні співпрацювати з вчителями у школі та додатково їх стимулювати. Проводити відкриті уроки для дітей та батьків, а вчителям пояснювати особливості різних видів спорту і як працювати з дітьми.
  • Критерій кількості перемог повинно бути мінімізовано. Важливим повинен бути показник кількості залучених дітей.
  • Важливішим має бути кількість команд представлених у змаганнях, а не переможці. Потрібно використати приклад Швеції, де для дітей до 12 років у флортболі немає переможців, є тільки змагання.
  • У дітей неможливо забрати різноманітні гаджети, тому потрібно їх використовувати в роботі. Додатки і програми, що будуть слідкувати за фізичною формою дітей можуть допомогти.
  • Основні проблеми: небажання вчителів розвиватись, низький фаховий рівень педагогів, погана матеріальна база.
  • Батьки роблять довідки для дітей: діти ходять на секцію, але не йдуть на урок фізкультури.
  • «Прив’язати» школи до певного виду спорту, в залежності від того, яка спеціалізація у вчителя, і, які є спортивні можливості.
  • Робота з адміністрацією школи. Мотивація директорів до розвитку фізичної культури.  Сам вчитель нічого зробить, а директор може запровадити зміни.
  • Фізкультуру ніхто не вважає за урок. Проте є можливість поїхати закордон по спортивній стипендії. Про це треба повідомляти і мотивувати таким чином дітей і батьків.
  • Запровадити спортивні стипендії в Україні.
  • Співпраця з військовими. Їм потрібні воїни та розвинені фізично люди.
  • Треба розділити поняття фізичної культури і масового спорту. Є заняття, що передбачають розвиток фізичної культури, а не розвиток спорту.  
  • Всі діти повинні отримати подарунки після змагання – це найкраща мотивація для дітей. На такі змагання інколи приїжджає більше учасників ніж на офіційні.  
  • Також треба розділити організований масовий спорт і самодіяльний спорт. Останній теж треба проаналізувати,  щоб доукомплектувати його і допомагати в розвитку. 
  • Вчитель не може бути вчителем фізичного виховання, тренером і менеджером. Він ефективно може виконувати тільки одну функцію. Федерація повинна мати доступ до школи. Вчитель не повинен готувати дітей до змагань, а має дати знання і вміння. Все інше повинно розвиватись на позаурочних заняттях за допомогою федерацій.

 

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: