Уболівальники львівських “Карпат”, які минулої неділі стежили за матчем “зелено-білих” і харківського “Металіста”, крім футболу, мали нагоду побачити екзотику на трибунах.
А саме – восьмиметровий банер хуліганистого змісту, на грані фолу. Він мав відношення не до гравців улюбленої команди, а до його керівництва, яке у розпал спортивного сезону вирішило зіграти у політичний, кон’юнктурний футбол.
За кілька днів перед матчем політичні сили у Львові оголосили список своїх кандидатів у місцеві депутати. З’ясувалося, що у перших п’ятірках Партії регіонів йдуть два провідні менеджери ФК “Карпати”. Гендиректор клубу Ігор Дедишин вирішив спробувати депутатського хліба у міській раді – партія Миколи Азарова відвела йому друге місце у цьому списку. А спортивного директора “Карпат”, легендарного форварда Степана Юрчишина, який раніше ніколи у політику не бавився, “регіонали” розмістили на п’ятій позиції у списку до обласної ради…
Футбол – аполітичне дійство. Симпатики галицького клубу переконані: у “регіональний” список директори “Карпат” пішли не з власної волі. Влада їх “ну дуже попросила”. Розрахунок простий: львівських футболістів на Галичині люблять до безтями, отож, по ідеї, автоматично повинні би полюбити партію, під прапори якої стали керівники клубу...
Напередодні голова Львівської ОДА, член Партії регіонів Василь Горбаль відвідав тренувальну базу учасника Ліги Європи. “Карпатівці” скаржилися губернатору, в яких некомфортних умовах їм доводиться готуватися до відповідальних матчів, просили підсобити. І Горбаль обіцяв допомогти. Очевидно, за однієї умови: що “Карпати” своїм авторитетом допоможуть його “біло-блакитній” команді 31 жовтня, коли відбудуться місцеві вибори…
“Карпати” вже ставали заручниками політичних ігор. У березні 1998 року, коли біля керма обласної влади стояв Михайло Гладій, футболісти славного львівського клубу вступили у провладну - Аграрну партію. За компанію записали туди темношкірого гвінейського нападника Алкалі Соума, який, вочевидь, мав допомогти українським хліборобам орати-сіяти…
Коли СДПУ(О) експлуатувала київське «Динамо» у своїх політичних іграх, команда почала стабільно програвати.
У 2004 році, напередодні другого туру президентських виборів, до політичного футболу в Україні підключили володаря “Золотого м’яча” Андрія Шевченка. Його попросили виступити на підтримку Віктора Януковича. Ця послуга завдала удару по іміджу Шеви. Пригадується, у ті дні українські заробітчани у Мілані приходили на стадіон “Сан-Сіро” з банерами, в яких засуджували необачний крок талановитого форварда…
Те ж саме вчинили у неділю стосовно львівських футбольних вождів місцеві фани. Цей в’їдливий банер, очевидно, збив з пантелику гравців “Карпат”. Можливо, наші футболісти так захопилися його прочитанням, що проґавили фатальний контрвипад підопічних Мирона Маркевича…
Коментар для «ВЗ»
Олег СОЛДАТЕНКО, президент громадської організації “Карпати”
Цей та інші банери – приватна думка фанатів 16-го сектору. Їх змісту вони зі мною не погоджують, у нас – демократія. Цю думку можна поважати чи не поважати, але вони мають право її висловлювати.
Про кого йдеться? Про деяких людей з керівництва футбольного клубу, які у складі певної політичної сили йдуть у місцеві органи влади. Це рішення керівників футбольного клубу я так само поважаю. Якщо вони вирішили у такий спосіб іти до влади і добиватися якихось позитивів для ФК “Карпати”, напевно, іншого шляху у них не було. Фанати – це молоде покоління, вони гостро реагують (як позитивно, так і негативно) на все, що відбувається навколо. Я до цього ставлюся спокійно. Має право на життя і політичний вибір функціонерів “Карпат”, і громадянська позиція уболівальників, нехай і висловлена у такий незвичний спосіб. Те, що на банері є певна нецензурщина, свідчить, що реакція уболівальників на рішення представників “Карпат” була дуже негативною. Якщо ці люди, прийшовши до влади, доведуть, що вони пішли туди заради футбольної команди і таки зробили для неї щось добре, наші хлопці вибачаться перед ними.
Іван ФАРІОН, Високий Замок
Фото Віктора ДИЧЕНКА, Галичина спортивна