Ультраси львівських Карпат розповідають найцікавіші епізоди фанатіння за улюблену команду.
Голоси поколінь (від 13 до 32 рр.) розказують про свій перший візит на стадіон "Україна", фан-зонні перформанси, олдскул, романтику виїздів, заряди, кричалки, фаєри.
+ Побажання футболістам львівських Карпат від Завжди вірних.
Євген Цирк. Banderstadt Ultras (23 роки)
Вперше потрапив на стадіон 2005 року на матч Карпати – Чорноморець. Тоді ми були ще у першій лізі. Потім була перемога над кротами і дві поразки від Динамо (Київ). Після цих поєдинків я вже постійно приходив на фан-сектор.
На футбол я потрапив завдяки Дрогобичу. Він почав ходити раніше, а пізніше підтягнув і мене.
Найцікавіше у домашці – це та єдність людей на співах і зарядах, та ейфорія коли твоя команда забиває гол. І, звичайно, подяка гравців за підтримку.
На виїзді – єдність тих, з ким ти долаєш сотні, тисячі кілометрів. Пригоди, що супроводжують вас в дорозі туди і назад. Спілкування з місцевими мешканцями, відпочинок у місті, до якого ви приїхали. І сам матч.
Якщо говорити про малювання банерів, розтяжок і т.д., то кожен може придумати щось своє. У тому і є цінність тієї інформації, що несе банер. Головне, щоб усе це мало патріотичний зміст.
Щодо зарядів і співів – то тут теж усе просто. Вони мають бути патріотичними, легко співатись, заряджати на стадіоні своєю спрямованістю на підтримку клубу.
Карпатам хочеться побажати досягнути золотої вершини. Вершини вищої за ту, що була 1969 року. І нехай команда знає, що фанати завжди вірні їм.
ЧИТАЙТЕ:
Фанат львівських "Карпат" зізнався в авторстві гасла: "Хто не скаче, той москаль"
"Моїм ідеалом гравця "Карпат" завжди буде Лев Броварський" – фанат "Карпат"
"В той час потрібно було доводити, що ти фанат"
"Після матчу з "Динамо" вже не залишав чаші стадіону "Україна"
Продовження буде…