«Динамо» (Київ) - «Карпати» (Львів) 1:0 (0:0).
22 вересня Київ, 19:30. Стадіон: НСК «Олимпийский».
«Динамо»: Коваль, Даніло Сілва, Хачеріді Міґель Велозу, Драґовіч, Ярмоленко, Сидорчук (Ідейє, 82), Гусєв (Лєнс, 72), Макаренко, Мбокані, Беланда (Вукоєвіч, 88).
Запасні: Рудько, Безус, Тремулінас, Дуду. Тренер: Олег Блохін.
«Карпати»: Ільющенков, Пашаєв, Балажіц, Пластун, Костевич, Федорчук, Гладкий, Бартуловіч, Страшкевич (Ткачук, 46), Мартинюк (Гітченко, 70), Зеньов (Марселіньо, 85).
Запасні: Мисак, Елла, Бохашвілі, Чачуа. Тренер: Олександр Севидов.
Попередження: Ярмоленко (43) - Мартинюк (44), Пластун (78), Бартуловіч (90).
Гол: Ідейе (85).
Гравці освіженого «Динамо» зі стартового свистка арбітра хотіли довести, що це вони господарі поля. Карпатці особливо й не перечили. Але господарі у перші двадцять хвилин провели на львівські ворота лише кілька дрібних атак. Хоча одна несла у собі реальну загрозу. Після короткої і вишуканої передачі від Гусєва Мбокані, позбувшись опіки, завдав удару по рамці воріт. Ільющенков у кидку контролював зону і політ м’яча, який, в останній момент, змінив напрямок, влетів у стійку і по емоціях.
Динамівці, на перший погляд, володіли ініціативою, яку футболісти «Карпат», мабуть, не від хорошого життя дозволяли киянам почуватися господарями поля. Але було зрозумілим, що кияни, відчуваючи певний емоційний дискомфорт, не могли почуватися вільними у поводженні з м’ячем, який чомусь ставав предметом, без котрого футболістам було б легше виконувати свою роботу…
А що ж львівська дружина протиставила знаменитостям з «Динамо»? Перше, що впадало у вічі це строгий, але не поспішний контроль за переміщенням киян і надійність в середині поля та в оборонних рядах. А коли вже випадала нагода, то гравцям «Карпат» на завершальній стадії бракувало гравців і …думки.
Як це трапилось на 25-й хв. М’яч після навісу Зеньова потрапив до Гладкого. Олександр завдав удару, але м’яч поцілив у спину Даніло Сілви і пролетів над поперечиною.
Також запам’ятався епізод розіграний найактивнішим футболістом «Динамо» Гусєвим. Олег отримавши м’яча від Мбокані виконав удар, але м’яч цього разу полетів всього на всього у напрямку до воріт, а не у ворота.
Небезпечний момент створив Сидорчук. Сергій завдав удару, Ільющенков відбив м’яча поперед себе. Добре, що на місці перебував Балажіц. Ґреґор підстрахував колегу.Та все ж наприкінці тайму поблизу воріт «Карпат» запахло смаженим. На щастя, для львівської команди удари Мбокані (головою) і Беланди (ногою) хоча й поцілили у стійку воріт, але за футбольними правилами вважаються невлучними. Принагідна три удари прийняла на себе ліва стійка воріт. Гравці «Динамо» у роздумах, розмахуючи руками, йшли на перерву, а львів’яни у слід за ними. Оце і тактика тотального контролю ситуації. Але перед нами ще 45, з копійками хвилин гри.
Другий тайм розпочався з атаки киян. Мбокані, здавалось випередив у боротьбі за м’яча Ільющенкова, але м’яч полетів поруч зі стійкою повз ворота. Згодом уде Пластун показав класний момент, як правильно оборонятися і не дати супернику (Мбокані) можливості завдати удару. А Ільющенков, як слід реагувати на удари Олега Гусіна. Олександр у падінні руками відбив м’яча. Та те, що вчинив вихованець львівської воротарської школи з ударами Ярмоленка і Мбокані варто занести до підручників. Бо такі піруети не кожного дня демонструють воротарі навіть світового рівня.
Другий тайм перетворився в навалу київського «Динамо» на ворота львівських «Карпат». Господарі «крутили» з м’ячем цікаві комбінації, яким бракувало продуманих ударів. Так, хлопці Севидова відверто «сиділи» в обороні. Але, як вони це справно і технічно та з пожертвою робили? Успішно! А кияни з бажанням атакували, але без належної майстерності. А в епізоді, коли Ідейє головою пробивав по воротах, на мою думку перебував у положенні поза грою. Судді виявились протилежної думки. А за мить м’яч опинився у воротах «Карпат». Щоправда в епізоді, коли Ідейє забивав гол, то ледь не …відірвав ноги Пластуну. М’яч перетнув лінію воріт, а суддя вказав на центр.