Директор «Арени Львів» Євген Болкун розповів в інтерв’ю Galsports про стан справ стадіону та його майбутнє.
- На нарадах ми говорили про борги, які перейшли разом з відкриттям першої черги будівництва «Арени Львів». Це 708 мільйонів гривень. Про поточну кредиторку ми не говорили. Вона постійно в межах мільйона. Постійно то зменшується, то збільшується. Так вже протягом кількох років.
- Яка зараз ситуація із поточними богами «АЛ»
- Грудень місяць ще трошки збільшив поточні борги. Це не ті борги, про які можна говорити – «це борги». Це звичайна кредиторка. За третій квартал у нас було 600 тисяч гривень збитків. А що таке 600 тис. – це 20 днів підігріву поля. Місяць і вже маєте 600 тисяч. Нам компенсували частину цих коштів, і сума боргу зменшилась. Зараз знову збільшилась. Це звичайна поточна кредиторська заборгованість.
- Є інформація, що вдалось погасити борг за електроенергію. Яким чином?
- Так. Ми відключили деякі системи. Тому отримали суттєву економію в порівнянні з попередніми періодами. Погода зараз має дуже велике значення (розмова відбулась 29.12.2017 – прим. ГС). У нас при такій погоді і плюсовій температурі споживання йде приблизно на 200 тисяч гривень за місяць. А якщо б була мінусова температура, то сума зразу ж би виросла до 500 тисяч. Підігріваються системи, пожежний водогін, водопроводи. У нас водопроводи спроектовані таким чином, що йдуть в повітрі і підігріваються електричним кабелем. Так само всі 40 павільйонів мають електричний підігрів. Це додатково до 300 тисяч в місяць. Нам зараз допомагає погода. Ми не включаємо підігрів водогонів, що йдуть в повітрі, тому маємо економію.
- У гравців є багато претензій до газону АЛ. Раніше його в хорошому стані тримали спеціалісти ФК «Шахтар». Яка ситуація зараз: хто за ним слідкує і чи є ризик знищення трав’яного покриття?
- Працюють наші агрономи. В осінній період стан поля такий самий, як і тоді, коли був «Шахтар». Це закономірно. Також грає роль те, що вже пройшло п’ять років з часу як газон постелили. Він потребує повної реновації. Його взагалі б було добре перестелити повністю. Але на це немає коштів. Потрібно приблизно один мільйон гривень.
- В 2017 році «Арені Львів» було виділено біля 3 мільйонів гривень допомоги. Яка сума допомоги з держбюджету потрібна у 2018 році?
- 2 мільйони 650 тисяч гривень допомоги ми отримали з держбюджету. На наступний рік заплановано 4 мільйони. Це тільки на енергоносії. Ця сума частково покриває витрати на них, десь до 60 %.
- На нарадах Ви говорили про дедлайн жовтень 2018 року. Чому?
- Один із варіантів подальшого розвитку «Арени Львів» - це передача у комунальну власність. Зараз це питання обговорюється у Львівській обласній раді. Якщо таке рішення буде прийнято, то необхідно буде зробити багато документів про передачу. Таке рішення може прийматись тільки постановою Кабінету міністрів України. До того часу треба було б зробити будівельний та фінансовий аудит, визначитись з тим, як далі працювати, щоб державні гарантій збереглись. Бо обласна рада не захоче забирати на себе борги, які є в стадіону. На це все потрібен час. Протягом весни-літа ми зможемо себе нормально утримувати, якщо буде допомога з держбюджету. На осінь вже треба було б якесь рішення по «Арені Львів». Наразі, окрім не завершеної другої черги будівництва, зношуються мережі. Багато аварійних робіт ми виконуємо самі. Цього року нам прорвало водогін. Через деформаційні шви вода затікає в перший рівень корпусу. Це потребує багато коштів і стадіон сам не впорається. Ці 4 мільйони вистачить на вісім місяців по 500 тисяч, починаючи з березня. В жовтні ці кошти закінчаться. Тому жовтень. Це якраз період у який можна опрацювати всі паперові питання. Узгодити все із міністерством і Кабміном. Вийти на рішення. Але таке рішення має бути не пізніше жовтня. Якщо Арена сама буде заходити в зиму, то її пережити буде важко.
- Учасник наради заявили, що «Верес» і «Карпати» готові спільно утримувати газон та виступати на арені на тих же умовах, що й «Шахтар».
- «Карпати» досі не визначились, де вони будуть грати наступного року. Скоріше, що не будуть, бо потрапили в другу шістку, де не дуже рейтингові команди. Відповідно глядачів не буде більше ніж на «Україні», а там їм грати дешевше.
Остаточне рішення не прийняте. 15 січня вони всі з’їжджаються з відпусток і будуть обговорювати. Ми надіслали листи з пропозицією співпраці і «Вересу», і «Карпатам». «Верес» відгукнувся. Кажуть, що в них немає інших варіантів, тому змушені з нами працювати. «Карпати» рішення не прийняли. Натякнули, що скоріше «ні» ніж «так».
- Раніше в ЗМІ було дуже багато інформації ніби «Карпати» не влаштовували умови запропоновані «Ареною Львів». Що це були за умови?
- Минулого сезону ми довго вели переговори з «Карпатами», це був комерційний менеджер. Ми вже майже дійшли згоди. Мова була про різницю в 2-5 тисяч гривень за матч. Коли на останній зустрічі підключився Юрій Дячук-Ставицький, то він спочатку обурювався, говорив що вони місцева команда, що вони готові, давайте свої умови. Коли я сказав умови, то він зрадів – «все, нам підходить». Він був не в курсі, про що до того велись переговори. Комерційний відділ просто розумів, що не всі матчі будуть на «Арені Львів», тому хотіли вибороти найкращі умови. Ми державне підприємство. Є розцінки. Але такі умови нам не погодило міністерство. Дали нам рекомендацію збільшити вартість послуг за проведення матчу. Він (Дячук-Ставицький – прим. ГС) зрадів, раз така пропозиція то давайте. Ми розійшлись, а на другий день від них приходить лист, в якому вони ще на 20 чи на 25 тисяч занижують вартість послуги. Це було зрозуміло, що вони не хочуть грати на арені, це їм не вигідно. Якщо б за 1 гривню, то вони б зіграли.
- Яка вартість послуг проведення матчу рекомендована міністерством?
- В нас є розрахунки вартості матчу – 206 тисяч гривень. Ці розрахунки були зроблені на початку року. Ми, не зважаючи на підняття ціна на енергоносії, напевно, не будемо піднімати вартість послуги. Клубам це занадто дорого і ми це розуміємо. Буде менша рентабельність, але будуть присутні футбольні команди.