«КАРПАТИ» – КОМАНДА БЕЗ ЗІРОК. ДО ПРИХОДУ ОДНОГО ГРАВЦЯ...
– Неманья, ви пограли в «Карпатах», «Краснодарі» і БАТЕ. Якось ви сказали, що в «Карпатах» провели два чудових року. Чи це кращий етап кар'єри?
– Краще все-таки був у «Краснодарі», а потім вже «Карпати». Це якщо говорити в футбольному плані. Скажімо так – це був пік моїх ігрових можливостей. Однак у Львові я отримав чимало радісних моментів. За всю історію клубу «Карпати» ніколи не пробивалися в груповий етап Ліги Європи, але в 2010 році це стало дійсністю.
– У «Карпатах» ви опинились абсолютно випадково і могли взагалі пройти повз львівської команди, чи не так?
– Справа в тому, що у мене виникли розбіжності з президентом клубу «Чукарички» – старий контракт у мене закінчується, а новий підписувати я не хотів. Мене на півроку віддали в оренду в бельгійський «Генк», потім я повернувся, але грати мені заборонили – я тільки тренувався, причому окремо від команди. Були варіанти з іншими сербськими командами, але я прийняв тверде рішення у що б то не стало залишити Сербію. На щастя, селекціонер «Карпат», який працював у Сербії, порекомендував мене львівському клубу, і вони викупили мій трансфер.
– Прийшли ви в «Карпати» якраз у той час, коли «Динамо», «Шахтар» і «Металіст» рвалися за останнім Кубком УЄФА. На контрасті перші три ваших матчі в «Карпатах» виглядали так: «Чорноморець» – 3:0, «Іллічівець» – 5:1 «Кривбас» – 3:0. Яким вам видався рівень ліги?
– Дуже високим. На голову вище сербської. В Україні виділялися чотири клуби. Крім них було ще кілька міцних команд – таких, як «Ворскла», донецький «Металург». «Карпати» були п'яті по силі командою в Україні. На жаль, наскільки я знаю, через кризу український чемпіонат зараз сильно здав позиції. Але в ті роки шість-сім команд були пристойного європейського рівня. Та ж «Ворскла» і «Чорноморець» вийшли у групову стадію Ліги Європи.
– Від кого ви були в захваті в «Карпатах» – мовляв, нічого собі гравець?
– У нас була рівна команд без зірок. Єдиний гравець, якого на тлі інших можна назвати зіркою – Лукас Перес (той самий, який зараз в «Арсеналі». – Ред.). Ми не пограли разом, тому що я вже підписав контракт з «Краснодаром», однак встиг потренуватися з ним два місяці на зборах. Класний гравець! В іншому всі добротні футболісти – Голодюк, Худоб'як, Кожанов, Мілошевіч, Кополовець, Кузнєцов... Але індивідуально, звичайно, виділявся тільки Лукас.
– Коли не було Батісти, Кузнецов забив 10 м'ячів. З'явився Батіста, і статистика Кузнєцова впала в два рази. Бразилець морально придавив Кузнєцова?
– Може бути. Коли є один твердий нападник, він забиває більше. Коли з'являється конкуренція, зрозуміло, статистика падає. Але як нападники вони були рівноцінні і чимало користі принесли «Карпатам».
– Батіста на ваших очах розбивав ніс Кузнєцову?
– Негарно з мого боку виносити сміття з хати. На моїй пам'яті подібні історії траплялися неодноразово. На емоціях одноклубники скрізь з'ясовують стосунки. Що було, то було. Зазвичай на наступний день все забувається. Головне, щоб це не впливало на атмосферу в колективі. А той епізод жодним чином на гру «Карпат» не вплинув, команда потрапила в групу ЛЄ.
– П'яте місце – межа «Карпат»? До рівня «Дніпра» львів'яни не дотягували?
– Так! Але за фактом що четверте місце, що п'яте – однаково. П'яте місце теж давало право стартувати в єврокубках. Перед «Карпатами» стояло завдання потрапити до п'ятірки, і ми її виконали.
ПО ФЕДЕЦЬКОМУ ПЛАЧЕ ПАМ'ЯТНИК У ЛЬВОВІ
– Єврокубкова сага «Карпат». Став прохід «Галатасарая» сенсацією?
– Звичайно. Хто в Європі «Галатасарай», а хто «Карпати»? Але ми заслужили цю перемогу. Ми ні в чому не поступилися туркам в обох зустрічах.
– За гол на останніх секундах Федецькому потрібно пам'ятник у Львові поставити?
– Так! Це самий цікавий поєдинок зі щасливим кінцем, в якому мені доводилося брати участь. У Стамбулі була зафіксована нічия 2:2. Тобто нас влаштовувала нульова нічия. На 91-й хвилині «Галатасарай» забиває, але ми встигаємо відновити рівновагу і проходимо в груповий етап. І плювати, що Артем на радощах знімає футболку і отримує другу жовту картку. «Галатасарай» в нокауті! (Мало того, Кузнєцова ж видалили на 71-й хвилині. Обидва потім пропускали стартовий матч з «Боруссією». – В. П.) А Федецький, граючи на позиції правого захисника, постійно забивав у тому сезоні, причому завжди у Львові – «Рейк'явік», «Галатасараю», ПСЖ (так він і в «Дніпрі» пачку м'ячів у єврокубках поклав. Один м'яч «Сент-Етьєну» чого вартий! А адже були ще голи «Олімпіакосу» і двічі «Наполі» – в першому випадку, а не в півфіналі. – В. П.). Федецький забивав вирішальні голи. Гравців з таким бійцівським характером, як у Федецького, я рідко зустрічав! Молодець!
– За вихід в груповий етап Димінський виписав премію?
– Так! Суму не згадаю, але хороший бонус отримали всі гравці. Крім того, після виходу в груповий етап зарплату підняли в два рази. За той сезон всі гравці пристойно заробили.
– Який матч групового етапу згадуєте першим?
– 3:4 від дортмундської «Боруссії». Божевільна гра. Початок гірше нікуди. Тридцята хвилина, горимо 0:2. Потім неймовірним чином забиваємо три м'ячі і виходимо вперед. Могли обіграти «Боруссію», але не вистояли. За три або чотири хвилини пропустили два м'ячі. Уф!
– Хто запам'ятався з дитячого саду Клоппа?
– З молодих щоб прямо так, то ніхто. А ось парагваєць Лукас Барріос тоді нас з Мілошевичем добре потріпав. Японець Кагава, який потім перейшов у «Манчестер Юнайтед», вів усю гру в центрі поля. А ось Роберт Левандовські в основу ще не проходив, хоча забив нам у Дортмунді. Самий невдалий матч ми провели в Севільї. Програли 0:4, але могли поступитися з більш великим рахунком. Іспанці втоптали нас в газон.
– Вдома «Карпати» всім давали бій, а ось у гостьових зустрічах без шансів. Питання в психології?
– У нас була молода команда. Уявіть, як було виходити проти ПСЖ, «Севільї» та «Боруссії» на їхньому полі? Вдома ми грали на ентузіазмі, нас заводили трибуни. В гостях втрачалися із-за відсутності досвіду.
– З групи вийшли ПСЖ і «Севілья». Закономірно?
– Я не здивований! Три рівні команди. На той час «Боруссія» Клоппа не була ще такою всемогутньою. Вони тільки набирали силу.
УТРИМАТИ І ПОГУБИТИ
– Девіз Кононова – забити на один гол більше, ніж суперник. Кононов прихильник яскравого футболу?
– Він естет, любить красу у футболі. Мало не перед кожним тренуванням ми дивилися ігри «Барселони». Кононов детально розбирав їх ігри, показував, хто і як рухається. Ми намагалися грати в такій манері, як «Барселона». Зрозуміло, що якість не та, але важливо було наповнення. Стиль «Карпат» був схожий: швидкі фланги – Міша Кополовець, Денис Кожанов – плюс якісний центр в особі Худоб'яка та Голодюка. Ніяких довгих передач, ніякої «фізики», лише пас-пас-пас – це почерк Кононова.
– Здавалося, що молодих Голодюка, Кожанова і Худоб'яка заберуть більш сильні клуби, але вони не переросли рівень «Карпат». Чому?
– Всі мали пропозиції від хороших команд. «Дніпро» хотів забрати Худоб'яка, «Металіст» – Голодюка. Але їх не відпускав президент. Вони могли прогресувати, але так склалися обставини.
– Відомо, що «Металіст» пропонував за Голодюка 5 мільйонів євро, але «Карпати» відмовилися продавати. Той випадок, коли жадібність клубу погубила і клуб, і кар'єру гравця?
– З мого боку негарно давати оцінку роботі керівництва клубу. У них була своя філософія і стратегія. Вони мали право не відпускати гравців. Мабуть, вони хотіли побудувати сильну команду, тому не продавали своїх лідерів.