Влітку 2016-го Хуанде Рамос вдруге очолив «Малагу». Екс-тренер «Дніпра» практично відразу дав зрозуміти – він не розраховує на Фернандо Тіссоне, який три останні роки провів у Андалусії. Для гравця такий розвиток подій, мабуть, не став несподіванкою, але це означало, що у його житті настає новий етап.
Через кілька місяців авторитетна іспанська газета Marca опублікувала статтю під назвою «ТОП-30 гравців без команди». Тіссоне опинився у зірковій компанії Касереса, Фламіні, Мейрелеша, Клозе та Бербатова.
Однак найближчі десять місяців він проведе поза футбольним полем. Наполегливі тренування, копітка робота та заняття із Енріке Мігелем, багаторічним персональним тренером великого італійця Роберто Баджо...
Все це передуватиме переїзду в Україну і підписанню контракту з львівськими «Карпатами».
Фернандо Даміан Тіссоне прийшов на світ у сім’ї Стелли Маріс та Ліно Омара у липні 1986-го у передмісті Буенос-Айреса, Кільмесі, що знаходиться на відстані 17-ти кілометрів від столиці Аргентини. Першою і головною пристрастю малого став футбольний м’яч. Тим більше, поруч завжди знаходився той, з ким було веселіше проводити дитинство – молодший на два роки брат Крістіан, який згодом також стане професійним футболістом.
Любов Фернандо до футболу була настільки сильною, що батько змушений був відвести малого до футбольної секції у зовсім юному віці. Вердикт тренерів був не дуже втішним: «Хлопець занадто малий, варто трохи зачекати». Однак Фер був настільки наполегливим і сподобався тренеру, що той вирішив зробити виключення.
Непростим видався для Тіссоне і вибір майбутньої позиції на полі. Якщо Роман Підківка розпочинав, як форвард і лише завдяки рекомендації свого наставника Володимира Щерби зайняв місце у воротах, то Фернандо вів «подвійне» футбольне життя. У команді з хлопцями 1985-го року народження він був воротарем, а в колективі одноліток – розміщувався на вістрі атаки.
У першій своїй дорослій команді, «Індепендьєнте», де розпочинав свою кар’єру Серхіо Агуеро, Фернандо Тіссоне таки зосередився на ролі польового гравця. Згодом був перехід у «Ланус», ще один клуб з передмістя Буенос-Айреса. На Батьківщині у Тіссоне відверто не склалося і у 2005-му він переїжджає у Європу. Протягом певного періоду часу футболіст разом із сім’єю жив у Мадриді, а у футбольному плані Європу для себе відкривав у італійському Удіне.
Під керівництвом харизматичного Серсе Космі в «Удінезе» Фер в основному з’являвся на заміну. У складі «зебр» було достатньо зірок рівня Ді Натале і Яквінти, а молодий Тіссоне отримав хорошу школу з адаптації до Серії А.
До речі, на Апеннінах Фернандо почувався, як удома. Хоч народився він у Аргентині, проте володів італійським паспортом. Крім того, не чужою для Тіссоне була екзотична країна Кабо-Верде. Батько його матері, дід Тіссоне, народився у Кабо-Верде, однак у 1923-му році перебрався до Аргентини. Відомо, що він був кухарем на кораблі. У 21-річному віці хлопець навіть з’їздив на Батьківщину своїх предків і отримав запрошення виступати за місцеву збірну. Однак за словами Тіссоне – він на 100 відсотків відчуває себе аргентинцем.
У 2006-му Фернандо перебрався у Бергамо, де підписав контракт з «Аталантою». Фактично з перших поєдинків новачок став незамінним гравцем основи нової команди. За шість місяців він двічі забив у ворота добре знайомого йому «Удінезе», а також приніс перемогу фріульцяму матчі з «Міланом». Команді Карло Анчелотті не допомогли навіть зусилля Каладзе, Нести, Пірло, Кака та Роналдо. 21-річний Тіссоне отримав ідеальну передачу від Сімоне Індзагі та оформив перемогу «Аталанти» з рахунком 2:1.
Після двох сезонів в Бергамо Фернандо повернувся в «Удінезе», але його другий захід у ту ж річку не вдався. У 2009-му Тіссоне поповнив лави третьої італійської команди у своїй кар’єрі – «Сампдорії». Як зізнається згодом сам футболіст, кожна з цих трьох команд дала йому дуже багато: «В «Удінезе» я дебютував у Серії А, в «Аталанті» відбувся, як футболіст, а «Сампдорія» дала мені можливість зіграти у Лізі чемпіонів».
Тут варто звернути увагу на той факт, що у 2005-му Тіссоне вже грав у найпрестижнішому європейському клубному турнірі проти «Барселони» у футболці «Удінезе». Фер розпочав матч із лави запасних. Поруч у схожому статусі запасних на сусідній лавці у команді Франка Райкаарда перебували два майбутні ідола Каталонії – Ліонель Мессі та Андрес Іньєста. Зрештою, Тіссоне вступив у гру ще в першому таймі через травму партнера Даміано Дзеноні, а Іньєста вийшов на поле перед самим фінальним свистком і допоміг «Барселоні» вирвати перемогу (2:0).
Щодо «Сампдорії», то вона подарувала Тіссоне нагоду вперше вийти у матчі Ліги чемпіонів зі стартових хвилин. Рівно за сім років до того, як Фернандо підпише контракт з «Карпатами», він з’явиться на полі «Везерштадіону» на поєдинок проти бременського «Вердера». А ще у Генуї Тіссоне пощастило попрацювати з Луїджі Дель Нері – творцем сенсаційного «Кьєво» початку тисячоліття. Наставник «Сампдорії» не раз адресував компліменти своєму підопічному, передусім за характер і самовідданість.
До речі, італійський футбол Тіссоне називав дуже жорстким і, за його словами, саме у Серії А він пройшов справжню бійцівську школу. Достеменно невідомо, коли саме, але до футболіста приклеїлося прізвисько «Гладіатор». Наприклад, у «Малазі» Фернандо не цуралися називати так преса та офіційний сайт клубу. Манера гри Фернандо підштовхнула журналістів саме таким чином характеризувати футболіста. Варто зауважити, що улюбленим фільмом аргентинця є саме «Гладіатор» з Расселом Кроу у головній ролі.
Після італійського етапу кар’єри на Фернандо чекатиме новий виклик – виступи у Прімері у складі «Мальорки», де він проведе два сезони. У 2011-му, коли Тіссоне вирушав до Іспанії, преса активно сватала футболіста до «Мілану». Однак Фер змінив чемпіонат і провів у Ла Лізі наступні п’ять сезонів. Загалом у карпатівського новачка прекрасна статистика – більше 160 поєдинків у Серії А та майже 90 матчів у Прімері. А ще зустрічі з усіма можливими зірками сучасності: Кріштіану Роналду, Мессі, Ібрагімовічем, Кака, Ґатуззо, Роналдо, Суаресом, Неймаром. Вражаючий бекграунд, як для гравця Української Прем’єр-ліги.
Останньою командою у кар’єрі Тіссоне була «Малага». Фернандо вважався одним з ключових гравців цієї команди і навіть удостоївся порівняння з французом Жеремі Тулаланом, який грав за «анчоусів» кількома сезонами раніше. Аргентинець зізнавався, що такі паралелі йому приємні (як, до речі, і з земляком Хуаном-Себастьяном Вероном), однак він залишається єдиним і неповторним Тіссоне.
Період, проведений у «Малазі» також подарував Фернандо одну важливу зустріч. Тіссоне було запрошено на «Матч миру», який відбувався у Римі, однак через травму футболіст не зумів вийти на поле. Проте разом зі своїм зірковим одноклубником Роке Санта Крусом аргентинець отримав нагоду зустрітися із Папою Франциском і презентувати йому власну футболку.
Ця зустріч відбувалася у період, коли Фер переживав проблеми з хрестоподібними зв’язками. Однак Тіссоне не звик здаватися і як герой Рассела Кроу із «Гладіатора» завжди бореться із випробуваннями. Після тривалого періоду без великого футболу Фернандо повертається. І всім нам пощастить, якщо Тіссоне зможе віднайти свою кращу гру саме у Львові.