ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР «КАРПАТ» — ПРО ФІНАНСИ, ПЕРЕОЦІНКУ ЦІННОСТЕЙ І ФУТБОЛІСТІВ, ВЛАСНИКА КЛУБУ, ЛОЗАННУ ТА ЧИМАЛО ІНШОГО
«За минулий сезон заробили 7 млн доларів»
— Пане Ігоре, напередодні сезону побутували чутки, що «Карпати» можуть відчути на собі таку ж участь, як і «Кривбас». Здається, плітки виявилися трохи перебільшеними. Тож чи «Карпати» точно стартують у прем’єр-лізі, чи є якісь умовності щодо цього процесу?
— Те, що ми стартуємо, підтверджує наявність у нас ліцензії на право участі в наступному чемпіонаті серед команд прем’єр-ліги. Щодо фінансового становища, то від того моменту, коли у Львові на брифінгу, де я вперше озвучив, що команда має фінансову невизначеність на наступний сезон, до цього часу все так і залишається. На даний момент бюджет клубу не затверджений. Зобов’язання, котрі були перед нами в одного з інвесторів, не виконані. У мене, як у людини, котра представляє керівний виконавчий орган підприємства під назвою «Карпати»(Львів), іншого виходу, як формувати витратну частину нашого бюджету власне з наших доходів, немає. Тобто за рахунок коштів, які клуб заробить.
— Зрозуміло, що ваш бюджет буде оптимізований. Але як казав один відомий мультиплікаційний герой: «Аби щось можна було купити, то потрібно щось продати!». Як клуб зароблятиме, щоби мати можливість фінансувати свою діяльність бодай на цей сезон. Які основні статті ось такого можливого доходу?
— Повідомлю таку інформацію, яка можливо ніде й не фігурувала. За минулий сезон ми заробили понад 7 мільйонів доларів в гривневому еквіваленті, звісно ж.Це — права на трансляції, трансферна політика, комерційна діяльність, спонсорство, реклама, квитки, абонементи. Це — основні джерела доходу. Не ведемо ніякої бізнесової діяльності, крім комерції, пов’язаної з футболом. Не володіємо якимись об’єктами, які забезпечують життєдіяльність клубу.
— А на цю суму, озвучену вами можна зробити фінансовий прогноз на цей сезон? 7 млн. доларів – доволі непоганий показник. Адже не секрет, що середній бюджет українського клубу, який дозволить звести кінці з кінцями, десь в районі 10 млн.
— Усе залежить відд формату управління клубом. Можна за 5 млн. досягати результатів, а можна їх не досягти й за 50. Для мене показник, це коли у сезонах-2009/2010 та 2010/2011, маючи найменший показник серед бюджетів у прем’єр-лізі, ми двічі посідали 5 місце та грали в Лізі Європи. У сезоні
2009/2010 рр. ми максимально наблизилися до того, щоби стати рентабельними. Тоді видаткова частина бюджету, фактично, була перекрита дохідною. Ще бодай кілька сотень тисяч доларів, і ми би тоді стали клубом із 100-відсотковою рентабельністю. Тому говорити про якісь сталі цифри, за яких клуб стабільно би почувався на рівні прем’єр-ліги, досить складно. Скоріше, це залежить од того, як управляти наявними коштами, як направляти роботу клубу, як планувати трансферну діяльність, як формувати фонд оплати праці футболістів. Останній пункт із усього перерахованого несе величезне навантаження на бюджет загалом.
— До речі, про зарплатні. Буквально перед нашою зустріччю наштовхнувся на інформацію, що гравцям «Карпат» доведеться зменшити свої амбіції щодо її величини. Плануєте оптимізувати ось цей фонд оплати праці більшості футболістів? Якщо так, то, зачепивши інтереси гравців, не ризикуєте наштовхнутися на черговий парад судових позовів у Лозанну?
— Коли ухвалювали рішення щодо того, щоби виставити на трансфер 19 гравців, то керувалися кількома мотивами. Одним із таких моментів стало бажання дати нашим футболістам можливість, аби їх оцінив трансферний ринок. Щоб інші клуби, які в той чи інший період проявляли інтерес до них, продемонстрували свою зацікавленість у послугах гравців «Карпат». Це мало показати, наскільки наші виконавці є капіталізовані, який існує на них попит. Серед наших футболістів побутує думка, що вони виконавці дуже високого рівня, що команда добре укомплектована, що її місце в Лізі Європи. У всіх такі амбіції. Ось ми й дали їм можливість вибору. Якщо ви тут недооцінені, або щось у вас у «Карпатах» не вийшло то інші клуби мають можливість вас придбати або взяти в оренду, відтак оцінити вас адекватно. На той момент, коли ми ухвалили таке рішення, вже знали, що на наступний фінансовий рік можливості тримати на такому рівні зарплатну відомість, як це було в нас останні два роки, ми не зможемо. Хлопцям ми чесно сказали, що в них є вибір, що вони — вільні люди, яких ніхто не силує грати у Львові за ті гроші, які ми пропонуємо. Навпаки, в них з’являється можливість піти в інший клуб, який запропонує кращі умови, ніж «Карпати». Ось я й хочу подивитися, наскільки затребуваними є на футбольному ринку наші гравці. І як виявилося, на момент нашої розмови, по жодному футболісту львівських «Карпат» (серед отих 19-ти), котрі виставлені на трансфер, не надійшло жодної офіційної пропозиції! Ось вона, відповідь. Була усна пропозиція від пана Керницького («Чорноморець»). Він подзвонив і запропонував сто тисяч доларів за Худоб’яка. Не знаю, чи Ігорю буде приємно це чути, але такий факт мав місце.
— Бачу, тут поєднуються два аспекти. Прослідковується, з одного боку, психологічно-виховний вплив, а з іншого, присутнє бажання сформувати модель клубу, який би міг заробляти, а не просто жити на дотації. Чи я правильно зрозумів?
— Звичайно, ми ставимо собі за мету стати самоокупним клубом. Можливо, це дуже амбітна мета, але, думаю, що вона реальна, тож ми зможемо її досягти.
— А не боїтеся, що в того ж Худоб’яка, а з ним і в Голодюка чи Кополовця, котрі прямо заявляли, що хочуть піти, буде все гаразд із амбіціями, психологічним настроєм після всього цього. Адже якщо щодо них пропозиції відсутні, їм доведеться далі виконувати свій контракт.
— У «Карпатах» гратимуть ті футболісти, котрі, в першу чергу, прагнуть грати за цей клуб, місто, вболівальників. Це — перший критерій, котрим керуватимемося, формуючи команду на наступний сезон. Другий критерій — розуміння фінансових можливостей клубу на цей сезон. Це — симбіоз двох зазначених понять: бажання захищати інтереси клубу в такій фінансовій ситуації, в якій опинилися. Звичайно, що запропонуємо команді систему преміальних і бонусів, але вона залежатиме від того, як клуб зароблятиме. Усвідомлюємо: якщо команда досягне якогось спортивного результату, це принесе клубу кошти. Виросте трансферна вартість футболістів, і ми матимемо звідки черпати кошти, щоби преміювати та додатково мотивувати виконавців. Стосовно їхніх амбіцій. Мені важко говорити про амбіції футболістів, котрі двічі поспіль допускали ситуацію, за якої команда до останніх турів висіла на волосинці від вильоту з прем’єр-ліги.
«Контракти виконуватимуться»
— Мені цікава юридична складова. Якщо у футболістів є контракти, то чи не призведе зміна умов цих угод до того, що всі вони побіжать до агентів, і далі знову почнуться танці з позовами до органів футбольного правосуддя?
— Кожен із контрактів, які ми підписали, виконуватиметься. Але моя порада всім агентам наших футболістів і самим гравцям: коли підписуєте, дуже уважно читайте контракти. Якщо вони справді уважно прочитають, то все для себе прекрасно зрозуміють. І повірте, що будь-які спроби звертатися до органів футбольного правосуддя ні до чого не призведуть.
— Проясніть, будь-ласка, ситуацію з власником клубу. Була інформація, що почесний президент «Карпат» Петро Димінський шукав (чи шукає) інвестора, котрий би міг придбати клуб. Хто взагалі зараз є власником?
— Не знаю про те, чи Петро Петрович має стосунок до власності клубу. Він має статус почесного президента з певними закріпленими Статутом повноваженнями, а юридично засновниками клубу є дві іноземні компанії. А чи має Петро Петрович будь-яке відношення до цих компаній, мені не відомо. Доступу до інформації про засновників цих юридичних структур у мене немає.
— Не секрет, що «Карпати» зимою провалили роботу на трансферному ринку. Як оцінка всьому цьому: пішов із клубу Михайло Гулордава, який відповідав за трансферний напрям роботи. Частенько доводилося чути, що всі кадрові проблеми у львів’ян від того, що тренери впливали на трансферну кампанію. Ви ж, я так
розумію, прихильник іншої концепції.
— Знаєте, тренер — це найнятий на роботу працівник. У нього є контракт, у якому прописані умови, за яких він може або далі працювати в клубі, або піти з нього. Клуб це є стала величина, а тренер, попри все — величина змінна. Розумієте, приходить кожен новий тренер і хоче бачити в клубі тих футболістів, які йому необхідні. За півроку тренер змінився, а інший наставник каже, що йому ті футболісти не потрібні, а потрібні інші. Усе це поступово накопичується, тож у певний період складається ситуація, коли в клубі є футболісти, які, м’яко кажучи, нікому не потрібні. Я вважаю, що ми зробили помилку, довіряючи трансферну політику тренерам. Які би вони висококваліфіковані та фахові не були, продавати й купувати футболістів має клуб. Для цього має бути сформована потужна селекційно-скаутська служба, якій довіряє клуб. Відтак вона пропонуватиме кілька варіантів футболістів за профілем. Цей профіль ми прописуємо, й він базується на певних
характеристиках, причому мова й про людські характеристики також. «Карпати» — клуб, який має своє бачення футболу, системи гри, її філософії. Філософія має,в першу чергу, виходити з того, який футбол хоче бачити наш уболівальник. Львівський вболівальник — це не вболівальник, який приходить на стадіон, як в театр, і хоче бачити естетику гри. Наш уболівальник вимагає крові — це факт. Він вимагає емоцій, а футболісти повинні битися від початку й до кінця. І в такому регіоні ми не можемо пропонувати гру, яка не притаманна цьому футбольному суспільству. Футбол, який мають демонструвати «Карпати» повинен базуватися на таких характеристиках: високий рівень самовіддачі, висока функціональна підготовка, висока швидкість, максимальна працездатність. «Карпатівський дух» – це явище, яке не з’явилося просто так, його народила історія клубу. Футболіст «Карпат» має бути з характером, зі стрижнем. А ось усе це тренер і повинен імплементувати у свою модель гри і в тактичну схему, яку він обере.
— А що робити з тими 19-ма котрих ви виставили на трансфер? Частина з них точно не підходить під вищеперераховані характеристики. Навіть Дячук-Ставицький на останній прес-конференції говорив про відсутність у них, назвемо це так, «стрижня». Хоча звучало жорсткіше поняття. Якщо їх не вдасться продати, їх кудись треба буде прилаштувати. Чи, може, новому тренеру вдасться розвинути їхні бійцівські якості?
— Із новим головним тренером щодо кожного з них прийматимемо рішення. Можливо, ті якості, котрі ми би хотіли бачити, футболісти «Карпат» не мали можливості належно проявити. Комусь, можливо, дамо ще один шанс, когось - продамо чи віддамо в оренду.
«Для початку сезону готуємо стадіон «Україна»
— Представники львівської влади неодноразово натякали, що було би правильно, якби «Карпати» грали на «Арені-Львів». Де команда проводитиме цей сезон?
— У першу чергу, потрібно враховувати позицію інвесторів, які забезпечували безперебійне функціонування клубу до цього часу. Але будь-який інвестор, рано чи пізно, запитує себе: «А для чого мені все це? Для чого вкладати величезні кошти, якщо ті не починають капіталізуватися, а тільки проїдаються?» Можливість переїзду на «Арену-Львів» напряму залежить од цього запитання інвесторів. Ціна зміни прописки —більше 2 млн. дол. щороку. Це невиправдані витрати на даний момент. Тут два шляхи: або ми різко підвищуємо ціни на квитки та абонементи для вболівальників, або ці кошти просто дадуть інвестори. Перший варіант – нереальний нині, а по другому – я не бачу рішення інвесторів про готовність виділяти додаткові кошти в бюджеті клубу. Нині ситуація така, що готуємо стадіон «Україна» до початку сезону. Я вже неодноразово згадував той факт, що переді мною стоїть завдання побудувати беззбитковий клуб. Зважаючи на українські футбольні реалії, спорудити такий клуб тільки за рахунок футбольної комерційної діяльності буде вкрай складно. Нам потрібно створювати інші джерела надходжень до бюджету, а такими, на нашу думку, мають стати об’єкти комерційної нерухомості клубу. Їх потрібно збудувати, щоби вони стабільно наповнювали дохідну частину бюджету клубу. Тоді не залежатимемо від інвесторів і їхньої бізнес-ситуації. До речі, цього прагнуть і самі інвестори, які неодноразово заявляли, що клуб повинен на себе заробляти і не ходити з простягнутою рукою.
— Але для того, щоб їх побудувати, теж треба десь узяти кошти!
— Нинішні інвестори «Карпат» готові вкласти гроші, щоби побудувати комерційну та спортивну інфраструктуру. Ця інфраструктура передбачає створення футбольної академії, яка би плекала футбольні таланти для «Карпат». А це — перспектива доходу від продажу такого гравця в інший клуб. Побудову комерційної інфраструктури бачимо навколо стадіону «Україна», де влада Львова і не тільки свого часу давала нам гарантії, та не виконала їх до цих пір. Якщо вони підуть нам назустріч і виконають взяті на себе зобов’язання, то ми готові переїхати на «Арену-Львів». Є ще другий проект. У Брюховичах, де «Карпати» мають базу, є плани побудувати на кількох об’єктах цілісний комплекс для футбольної академії всієї Західної України. Тому зразу постає питання пошуку місця для нової бази клубу. Ось її ми бачимо якраз у межах нового стадіону, де можна було би розмістити офіс клубу, мати навчально-тренувальну базу, перемістити туди нашу СДЮШОР, розташувати музей, магазини тощо. Тобто створити на «Арені-Львів» такий собі потужний футбольний центр. За таких умов клуб стоятиме на міцних ногах і можна розробляти довгострокові стратегії розвитку.
— Одним із джерел доходів у футбольному бізнесі є гроші від продажу телевізійних прав. Нам далеко ще до Англії чи Німеччини, але все ж і в Україні щось платять. Домашні матчі «Карпат» транслювалися свого часу і на каналах медіахолдингу «Україна», і на каналах групи «1+1». Де домашні матчі транслюватимуться цього сезону?
— У нас чинний контракт із групою компаній «1+1». Він діє ще мінімум рік. Нас він абсолютно влаштовує. Згідно з даним контрактом, отримуємо досить круглу суму на рік, і це, заявляю вам авторитетно, - найкращі умови, які має нині будь-який український клуб. Скажу більше, коли ми були в попередньому пулі, то теж мали найкращі умови. Хоча ми й не топ-клуб, але інтерес до нас є. «Карпати» - сильний бренд, матчі за участю нашого клубу на телебаченні мають стабільно високий рейтинг. Але зразу зазначу, для тих, хто, можливо, вбачає в цьому питанні якусь політичну складову, ми всього лише вибрали пропозицію, яка була найкраща на ринку. Якщо завтра інший учасник ринку запропонує вигідніші умови, ми готові їх розглядати і домовлятися.
«Будь-яке рішення Лозанни визнаємо»
— Кажуть, очікування смерті гірше самої смерті. Тема рішення спортивного арбітражного суду в Лозанні щодо матчу «Металіст» — «Карпати» вже давно набила оскомину. Якщо КАС підтвердить рішення українських органів футбольного правосуддя про зняття 9 очок, це може суттєво скоригувати турнірну стратегію. А заодно збурити всі інші супутні проблеми.
— «Карпати» ніколи й ніде не стверджували, що цей матч був договірний. Ми мали деякі відомості, які передали для розслідування у ФФУ. Згодом подали апеляцію на рішення КДК ФФУ та Апеляційного комітету ФФУ в КАС Лозанни на санкції щодо клубу та посадових осіб. Ці санкції щодо посадових осіб «Карпат» і клубу вважаємо неправомірними. Якщо Лозанна визнає цей матч договірним, то вийде, що «Карпати» й посадові особи, щодо яких є санкції, ініціювали це розслідування та максимально сприяли ФФУ розслідуванню цієї справи. Якщо КАС не визнає цей матч договірним, то які можуть бути претензії до «Карпат» і санкції щодо посадових осіб? Ми — законослухняний учасник нашого футбольного процесу, який нікого ні в чому не звинувачував, і коли виникли якісь підозри, передав усю наявну інформацію для розслідування. Будь-яке рішення Спортивного апеляційного суду Лозанни ми визнаємо, але переконаний, що до «Карпат» не повинно бути жодних претензій.
— Чи є ще якісь справи в арбітражному суді Лозанни на цю хвилину, що стосуються львівського клубу?
— Окрім ситуації з матчем «Металіст» — «Карпати», є ще три справи. Перша стосується Артема Федецького, який поскаржився в КДК ФФУ щодо нібито невиплати йому зарплатні нашим клубом. Українські органи правосуддя стали на бік футболіста, а ми оскаржили ці рішення в арбітражному суді. Скоро ця справа буде розглянута. Друга справа стосується Сергія Кузнецова, де вже апеляційний комітет ФФУ ухвалив рішення на користь «Карпат», а до Лозанни подав позов сам футболіст. Тут також чекаємо рішення найближчим часом. І є ще справа, де до нас виставляє претензії агентська компанія, котра представляє інтереси футболіста Грегора Балажіца. Нібито ми щось самій компанії не виплатили. То взагалі смішна справа. Ми давно розрахувалися, але там в їхній компанії три учасники, які не можуть між собою розібратися, хто на кого виписував довіреність на отримання від нас коштів. Ми ж заплатили тому, хто пред’явив оригінальні документи. Ще раніше ми повигравали в Лозанні справу щодо трансферного контракту між «Карпатами» і «Шахтарем» стосовно переходу в наш клуб Дениса Кожанова. Пам’ятаєте, донеччани в односторонньому порядку відкликали Дениса до себе та віддали в оренду в «Іллічівець». КАС визнав такі дії донецького клубу незаконними. Тоді «Шахтар» сам на нас вийшов з пропозицією щодо мирової угоди, яку ми з ними підписали, чим принципово довели всім свою правоту. І звичайно, отримали солідні кошти за 40 % економічних прав футболіста Кожанова. Те ж саме було й з трансферним контрактом по Федецькому, згідно якого «Карпати» володіли 100 % економічних прав на Артема і лише наш клуб мав право його продавати. В результаті так і відбулося – «Карпати» отримали від «Дніпра» всі 100 % коштів за футболіста Федецького, що також суттєво поповнили бюджет клубу.
— Цьогорік «Карпати» відзначають 50-річчя з часу заснування клубу. Чи гучно святкуватимете?
— Планували гучне святкування, але опинилися не в найкращій і фінансовій, і спортивній ситуації. Звичайно, вшануємо ветеранів, тих, без кого «Карпати» важко було би собі уявити, постараємося зробити свято для вболівальників. Хотіли зіграти поєдинок із одним топ-клубом, згодом я відкрию таємницю, з яким саме. Але змушені були відмовитися від цієї ідеї через брак коштів.
- З грошима нині в українському футболі сутужно, чи не так?
- Зараз у нас узагалі побутує думка в усіх учасників футбольного процесу, що гроші вирішують усе. Я не прихильник такої теорії. Має бути ще купа речей, не пов’язаних із грошовими знаками. Ось останні події в нашому футболі, щодо забезпечення клубів фінансовими гарантіями в розмірі 10 млн. доларів. Це ж
абсурд якийсь! Хто дасть такі гарантії? Одна справа дати банківський документ на таку суму, інша — просто пред’явити якийсь гарантійний лист. Ось наші дві іноземні компанії дадуть лист, і яку відповідальність за ним вони понесуть, якщо щось не виконають? І чому 10 млн.? Якщо в нас бюджет припустимо, 5 млн., то гарантії давати на 10 млн.? Наші футбольні керівники пішли не тим шляхом, треба ж дивитися в корінь проблеми. А проблема полягає в іншому: наш футбол, якщо відверто, перетворився на змагання амбіцій кількох центрів впливу. Наприклад, в «Шахтаря» є амбіція виграти Лігу чемпіонів — такі амбіції варто всіляко вітати, але я переконаний, що Ринат Леонідович не виграє Лігу чемпіонів доти, доки в нас не буде сильного чемпіонату і «Шахтар» не відчуватиме гострої, я б навіть сказав жорсткої, конкурентної боротьби. Ще років 5 тому можна було говорити про наявність якогось конкурентного середовища, існував певний баланс противаг в нашому футболі. А що маємо нині? Величезні розриви в бюджетах різних клубів, в зарплатах футболістів, інші моменти призводять до того, що чемпіонат поступово втрачає те, що найбільше приваблює вболівальника – інтригу. Тому «Шахтареві», в якого величезний фінансовий ресурс, конкуренцію ніхто скласти не може. А це - шлях в нікуди. На великі клуби орієнтуються гравці інших команд, а це провокує збільшення зарплат та навантаження на фонд оплати праці менших клубів. Зростає прірва. Тому треба чемпіонат робити сильнішим, а це можливо тільки через серйозні структурні реформи та зміни в органах футбольної влади. Прикро, але наші
головні футбольні інституції, ФФУ і Прем’єр - ліга, чомусь спокійно споглядають за процесом, але ніяк в нього не втручаються. Національна федерація, на моє глибоке переконання, повинна виконувати функцію головного регулятора в сфері футболу, задавати напрямок розвитку, створювати рівні умови для всіх учасників футбольних відносин, правила поведінки. А нині, вибачте, ФФУ нагадує такий собі каральний орган – чуємо лише про суцільні штрафи до клубів, керівників, тренерів, футболістів. Нині на передові позиції в українському футболі і в структурі ФФУК виходять органи футбольного правосуддя – саме вони вершать долі людей клубів, цілих футбольних регіонів. Раніше такого не було. Треба звернути серйозну увагу на це нашим футбольним вождям. А Прем’єр - ліга взагалі стала структурою без повноважень, яка банально проїдає гроші клубів. Крім реєстрації контрактів клубів ПЛ з футболістами та прийому заявкових списків на чемпіонат, більше нічогісінько! Ну хіба ще проводять там різноманітні там жеребкування. Клуби УПЛ сьогодні й так переживають не найкращі фінансові часи, а наша ліга дозволяє собі збільшити фонд заробітної плати підприємства на мільйон грн. на наступний сезон. В мене питання до керівників ПЛ та клубів: для чого витрачати 7,2 млн. грн. (!) на функціонування структури, яка по великому рахунку нічого не робить і нічого не вирішує. А майже півтора млн. грн. на оренду офісу в центрі Києва. Це нормально? Невже в такому масштабному і грандіозному Будинку футболу немає вільних трьох-чотирьох кабінетів для спорідненої структури? Але повним абсурдом виглядає стаття в фінплані УПЛ на наступний сезон про «витрати на арбітрів ФФУ» у розмірі майже 3,5 млн. грн. Скажіть, який стосунок має ліга до арбітрів, якщо все, що стосується арбітражу, вирішує ФФУ і пан Куратор? Навіть якщо ці кошти й необхідні, то явно не для ПЛ. Чи може, комусь важливо аби ці кошти пройшли транзитом через рахунки ПЛ. Оплату за розрахунко-касове обслуговування ще ніхто не відміняв. Можна наводити ще багато прикладів безгосподарності ПЛ, але факт залишається фактом: в українському професіональному футболі настав час серйозних і радикальних змін, встановлення нових правил, інакше наш футбол може втратити назавжди брендові і популярні клуби (як-от «Кривбас»), а то й цілі регіони.