Кажуть, що незамінних немає. Звичайно, є такі, як Мессі і Кріштіано Роналду. В іншому ж, всіх футболістів, як би добре вони не грали, можна замінити іншими. Але існує поняття "символ". Крім назви, емблеми, гімну і квітів клубу безліч футбольних команд світу тримаються на китах: "Мілан" тримався на Мальдіні, "Челсі" на Террі, "Депортіво" на Валероні, "Ліверпуль" на Джеррарді.
В Україні гра "Металіста" багато в чому залежить від присутності у воротах Горяїнова, в "Динамо" такими людьми можна назвати Гусєва і Шовковського, у "Шахтарі" Срну, в "Дніпрі" Ротаня. Це люди, з якими певні клуби асоціюються. У тому ж Харкові складно обійтися без Хав'єра і Девіча, в Києві без Ярмоленко, в Донецьку без Ракицького, в Дніпропетровську без Коноплянки. Але друга група гравців істотно відрізняється від першої. По-перше, вони молоді, по-друге, їм ще належить стоптати не одну пару бутс, перш, ніж досягти рівня ідолів.
У львівських "Карпатах" часто змінювалися гравці. Тих, хто створював імідж клубу, відпускали / виганяли / НЕ цінували. Федецький, Кузнецов, Кожанов пішли зі Львова по-англійськи (або по-Димінськи). Якщо перший з Луцька, другий з Харкова, третій з Маріуполя, то їх можна було називати лжепатріотами, варягами, тимчасовими "львів'янами", і поливати брудом в спину з вуст клубних керівників. Вболівальники оцінювали все по-своєму.
Але весь цей час був у "Карпатах" футболіст, який пройшов разом з командою багато чого, дуже багато чого. Змінювалися тренери, змінювалися футболісти, сезони проходили один за іншим. Цей футболіст залишався опорою, фундаментом, серцевиною команди. Але 27 червня 2013 "Карпати" втратили таку опору. Офіційна версія - опора постаріла, зносилася і попросту стала непотрібною. Непотрібною керівництву.
Весняний день 25 травня 2005 увійшов в історію львівського футболу. Саме тоді Ігор Худоб'як вперше підкорив львівський стадіон "Україна". Правда, одягнений він був не в зелено-білу футболку, а в червону, яка належала івано-франківському "Спартаку". Кучерявий 20-річний хлопець встигав скрізь: і в атаку попрацювати, і захисту допомогти. Не зміг підстрахувати своїх партнерів лише одного разу - нігерійський легіонер "Карпат" Самсон Годвін зумів пробити Юрія Мартищука, кіпера "Спартака", і вперше відзначився за "Карпати".
Але пройшло всього дві хвилини, і всюдисущий Худоб'як відправив м'яч у правий нижній кут воріт львів'ян. Після гри у супроводі Степана Юрчишина молодий хлопець попрямував з роздягальні у бік VIP-ложі. Очевидно, до Петра Димінського - упускати такий смарагд було просто не можна.
Через 99 днів Худоб'як дебютував у складі "Карпат". А ще через тиждень забив свій перший гол у складі львів'ян.
У своєму першому інтерв'ю для клубної прес-служби, на запитання про акліматизацію в команді Ігор відповів: "Навіть дерево не відразу приживається. Потрібно ще трохи часу і все буде в порядку". Але дерево не просто прижилося, а обросло гілками і листям. Навколо цього дерева в "Карпатах" виріс цілий ліс.
"Зелено-білі" вийшли у Вищу лігу, а Худоб'як став справжнім лідером команди. Про нього почали говорити далеко за межами Львова.
Чомусь особливо запам'ятався гол у ворота сімферопольської "Таврії", який посідав перше місце у всіляких хіт-парадах. Худоб'як обіграв Омоко, Циліншека і Шутова, а потім сильно запустив м'яч повз Тодіча. Той гол приніс львів'янам першу перемогу в Сімферополі в рамках Чемпіонатів України.
"Карпати" піднімалися на ноги, а разом з ними зростав, як футболіст Худоб'як. Останнім інгредієнтом у формулі "Худоб'як - великий футболіст" став тренерський талант Олега Кононова. Сам Ігор не приховував, що багато чого домігся завдяки алхімікові з Білорусі. Львів'яни з середняка ліги перетворилися на одну з кращих команд УПЛ. Праця Худоб'яка не залишилися непоміченими - його викликали до збірної України.
У головній команді країни Худик зіграв 6 матчів, точніше 140 хвилин. Разом з "Карпатами" Ігор два роки поспіль виступав у єврокубках. Матч проти турецького "Галатасарая" - гордість і вже золота сторінка львівського футболу. Пас Худоб'яка на Федецького на останній хвилині того матчу - історія і символ незламності духу.
Ігор Худоб'як провів у "Карпатах" 2857 днів, тобто 7 років 9 місяців 26 днів. За весь цей час футболіст з цифрою "16" на спині зіграв 219 матчів і забив 27 голів.
Зараз можна говорити, що в "Карпатах" перебудова, Худоб'яку потрібне свіже повітря за межами Львова. Тому оренда в "Ростов" - варіант оптимальний. Але невже не можна було красиво попрощатися з живою легендою команди? Навіщо відправляти Ігоря на стадіон "Прогрес", тим самим, відлучаючи від тренувань з основною командою. Хіба можна так чинити з людиною, яка зробила для "Карпат" більше, ніж всі разом узяті менеджери львівського клубу, та ще й помножені на два?
Але це життя, футбол і такі процеси звичайне явище. Але ж колись я з гордістю зможу сказати онукам: "Я вживу спостерігав за грою Худоб'яка". Це приблизно так само, як мій батько мені каже про Булгакова, Данильчука, Габовду ... А його "16" у майбутньому стане такою ж легендарною, як "6" Броварського.
Символом "Карпат" та міста Львова є гордий і відважний лев. Пару днів тому "зелено-білі" втратили свого лева - Ігоря Худоб'яка. Як уявити собі стартовий склад без капітана і душі команди ... Риторичне питання.
Спасибі за все, Капітан.Хай щастить!