Чемпіонат України – 2015/16. 25-й тур. 08.05.2016, 19:30. року. Львів, стадіон «Арена Львів». глядачів: 4.250. градусів+13. Арбітр: Микола Балакін (Київська обл.).
«Карпати»: Мисак, Пластун (к), Гітченко, Мірошниченко, Костевич, Даушвілі, Голодюк (Кльоц, 59), Худоб’як, Ксьонз (Гуцуляк, 80), Кадимян (Кравець, 89), Бланко Лещук. Запасні: Підківка, Новотрясов, Окечукву, Маркович. Старший тренер: Володимир Безуб’як.
«Шахтар»: Каніболоцький, Кобін, Ордець, Кривцов, Шевчук, Малишев (к), Дентіньо (Тайсон, 17), Веллінґтон Нем, Коваленко, Бернард (Марлос, 62), Феррейра (Едуардо, 62).
Запасні: Пятов, Ракицький, Ісмаїлі, Гладкий. Головний тренер: Мірча Луческу.
Голи: Бланко Лещук (36) - Гітченко (64, автогол), Марлос (88 з пенальті).
Нереалізований пенальті: Голодюк (5, воротар).
Попередження: Даушвілі (25), Кобін (30), Бланко Лещук (69), Пластун (86).
Прощання карпатців виявилось невдалим. Це не тільки «заслуга» футболістів, але й тих, хто себе асоціює із «зелено-білими». Так, гравцям «Карпат» забракло класу, а донецька команда малими силами, досягла свого успіху. Львів’яни завершили сезон так само, як його почали – поразкою.
У складі «Карпат» після чотириматчевого «простою» повернувся в команду Андрій Гітченко, а «гірників» вперше на гру вивів із капітанською пов’язкою, уродженець Донецька Максим Малишев.
Команди появились перед малочисельною публікою на «Арена Львів» у «репрезентаційних» майках. Гравці «Карпат» демонстрували майки-вишиванки, але без клубної емблеми, «Шахтаря» - у сніжно-білих майках, на яких красувалось клубне лого і напис «Дякую, мамо!» на тих мовах, які представляли футболісти країни. Таким чином вшанували День Матері, якій відзначалося в Україні. На загал початок вдався.
Далі вже не було так дружньо. На 5-й хвилині м’яч влетів у руку Сергія Кривцова і суддя призначив у ворота «Шахтаря» одинадцятиметровий удар. Олег Голодюк взявся до виконання і удар не вдався. Антон Каніболоцький, холоднокровно і без особливих пожертв для власного здоров’я, відбив м’яча. Для карпатців - жах та й годі, але грати треба.
Донеччани перевели дух, проте тотальної ініціативи не здобули. Більше того, гра «нової команди» у нападі не надто ладилась. До того ж у воротах надійно стояв Роман Мисак, який впорався із підступними ударами Дентіньо та Феррейри. Особливо важким був удар аргентинця. Та Мисак зловив м’яча під самою стійкою.
Після цього на 25-й хвилині м’яч влетів у львівські ворота. Подача Кобіна на Кривцова завершилась влучним ударом Сергія. Однак боковий суддя сигналізував прапорцем, що м’яч перед тим залишив межі поля.
36-та хвилина стала знаковою для нападника ФК «Карпати» Бланко Лещук. Гравець, який подібно має українське коріння, але мови Франка не знає, отримавши пас від Худоб’яка, злету головою увігнав шкіряну кулю точнісінько у «дев’ятку». Спроба Каніболоцького врятувати ворота «Шахтаря» виявилась марною справою. Гол можна сміливо посилати на міжнародний конкурс красоти. Отак не несподівано львів’яни повели в рахунку.
На 41-й хвилині після потужного удару Веллінґтон Нем м’яч «просвистів» поруч з’єднання поперечини і стійки. На перерву «гірники» пішли у невтішній ролі.
У другому таймі карпатці переваги не витримали і пропустили 2 м’ячі. Хоча на 50-й хвилині чудовий ривок Павла Ксьонза повинен був завершитись більш влучнішим ударом. Гравець поспішив з ударом і м’яч полетів над воротами в аут.
Через кілька хвилин у карному львівської команди на траву впав Веллінґтон Нем. Трибуни завмерли, але арбітр на «точку» не вказав.
Для зміни ситуації на полі Луческу з «трибун» (відбував дискваліфікацію) ввів у гру свіжі сили Марлоса і Едуардо. Гра шахтарів в атаці набрала рум’янців і стожильний Шевчук, завершив свій ривок лівим краєм передачею на воротарський майданчик. До м’яча «витягнувся» Гітченко і ногою таки дістав м’яча. Цього Андрієвого контакту виявилось достатньо, аби «Карпати» розпочали з центра поля.
Атака Даушвілі-Худобяк- Бланко Лещук повинна була принести господарям поля успіх. Та воротар «Шахтаря» не дрімав і відбив м’яча на кутовий. «Пролетів» повз м’яча і Едуардо, який стояв на відстані одного (!) метра від воріт. Не судилось.
За 4 хвилини до завершення основного часу на траві опинився Веллінґтон Нем і суддя тепер призначив пенальті. Марлос «розвів» воротаря і м’яча по кутах. Гол «приніс» карпатцям дванадцяту в сезоні поразку.
Наприкінці гри Шевчук з Гітченком ледь не повторили гольовий трюк. На щастя, цього разу м’яч від ноги Андрія полетів високо над воротами. І на цьому можна ставити крапку, коли б не одне але …вболівальники, яких на трибунах зібралось менше п’яти тисяч. Це що, на сміх курям? Чи щось інше? Мабуть, друге.
Бо справа у культурі поведінки на трибунах «Арена Львів». Фанати послідовно і безкарно проносять на трибуни петарди і перетворюють матч у бозна що. Шумові децибели, ймовірно, доносились аж до робочого місця самого …мера. А палало так, що пожежні ладні були їхати на гасіння пожежі. Дивно, чим провинила трава, на яку з трибун летіли вогневі ракети. Багато дивного було на трибунах. Але так не повинно бути. Порушник дисципліни повинен відповідати за ті хуліганські вчинки, якими «проявили» себе львівські фанати. До речі, їм аби …розрядитися на трибунах виявилось …тісно.
А чого вартий вчинок із футболкою Мисака, яку Роман люб’язно дарував тим крикунам. Виявилось, що ця публіка не потрібує пам’ятки від гравця з команди, за яку вони буцімто вболівають. Тож безпардонно скинули футболку воротареві до ніг.
Футбол все таки для людей, а не для тих дикунів, нехай із завжди вірних секторів…
До справи повинні рішуче втрутитись як правоохоронні органи так керівники стадіону інакше не уникнути біди…