В останні роки футбол на Західній Україні розвалюється такими ж темпами, як розвалюється зараз економіка країни.
У регіоні більше не залишилося на плаву великих заводів і комбінатів, а ті, що є, давно перестали вкладати зароблене у футбол цього регіону.
Ось і львівські «Карпати», які стали у вересні «народною командою» (не в перший раз, до речі) до свого 50-річчя, яке клуб з розмахом відзначив у січні, підійшли в кризовому стані.
Минулий, як і попередній сезон, знову був затьмарений скандалами, численними відставками, і в підсумку невтішним результатом.
До старту чемпіонату почесний президент клубу Петро Димінський так і не зміг знайти для своєї команди головного тренера.
Тому на першу гру в Луцьк «Карпати» повіз трохи працювавший раніше з дорослими футболістами Павло Кучеров в ролі виконуючого обов'язки. Стало зрозуміло, що клуб і в цьому сезоні нічого хорошого не чекало. Подальші події стали лише підтвердженням цієї тези. Адже тільки затяті оптимісти вірили, що Кучеров може що-небудь виправити. А до того часу зі Львова почали вже тікати футболісти. Подивившись, що до чого, в односторонньому порядку вирішив розірвати трудову угоду з клубом бразилець Ерік ...
Нікого не здивувало, що «Карпати» розпочали чемпіонат приблизно так само, як і закінчували попередній. Незрозуміла гра, як в атаці, так і в обороні, відразу поставила команду на межу виживання. Пропустивши в перших трьох турах дев'ять м'ячів, і набравши лише одне очко, львів'яни знову зайняли місце серед аутсайдерів. Лише після такого провалу Димінський вирішив питання з наставником. Ним став болгарин Ніколай Костов, який свого часу попрацював з перемінним успіхом, але все ж залишив про себе добру пам'ять у «Металурзі» з Донецька.
На жаль, і Костову, і його двом помічникам, які також приїхали з Болгарії, навести порядок так і не вдалося. І це незважаючи на те, що гравці один за іншим висловлювали повну підтримку тренеру, а один з кращих футболістів «Карпат» Ігор Худоб'як якось заявив, що з приходом болгарина у нього і партнерів з'явилася мотивація. Що він мав на увазі незрозуміло, адже зрозумілої гри на постійній основі як і раніше не спостерігалося. Можливо, дебютний матч Костова з «Таврією», в якому «Карпати», граючи практично тайм вдев'ятьох зуміли-таки виграти - 2:0. Або бої, які львів'яни дали «Шахтарю», «Динамо» і «Металісту».
Але тривалі програшні серії нікуди не поділися, і лише шалена підтримка трибун залишилася на своєму звично приголомшливо високому рівні. Всі з нетерпінням чекали зими, коли у Костова буде можливість провести повноцінні тренувальні збори. Саме з їх допомогою у Львові сподівалися витягнути команду з того незрозумілого стану, в якому вона опинилася.
Поки футболісти готувалися до сезону в Туреччині, на батьківщині не тільки відзначали 50-річчя клубу, а й знову створили робочу групу, яка повинна була підготувати грунт для довгоочікуваного переїзду команди на «Львів-Арену». Зрештою, нічого ця група підготувати, а тим більше вирішити, не змогла. Не змогло вирішити керівництво «Карпат» у зимове трансферне вікно і питання селекції. Те, що контракти з клубом підписали бразилець Марселіно і чорногорець Симон Вукчевич, до слова, який затримався зовсім ненадовго, важко назвати якісним підсиленням. Тим більше, у світлі того, що зі Львова раптом поїхав лідер атак «Карпат» Лукас.
Стало зрозуміло, що дні Костова біля керма команди були полічені, адже мало хто вірив, що навесні львів'ян раптом прорве. З таким невеселим набором футболістів, завдання вирішувати було неможливо. Так і сталося. Навесні команда продовжувала грати ні добре, ні погано, вигравши лише дві гри. А після поразки від «Говерли», яка для «Карпат» ледь не стало доленосною, подав у очікувану відставку і сам Костов. У підсумку львів'яни чемпіонат дограли вже під керівництвом «кризового менеджера» 66-річного Юрія Дячука-Ставицького, з яким і вирішили питання збереження місця в прем'єр-лізі ...
Не менш забавні речі відбувалися і поза футбольним полем. З приходом до клубу на пост віце-президента популярного тележурналіста Віктора Вацко, потоки інформації з табору зелено-білих зросли в кілька разів. Сам же новоспечений функціонер заходився розповідати, що у Львові він хоче побудувати народний клуб, та ще й за німецьким зразком. Як він збирався це зробити в українських реаліях, так і залишається загадкою. Домовилися до того, що років через п'ять «Карпати» взагалі повинні стати першим в країні клубом, який буде самоокупним.
На ділі ж поки вийшла вельми неприваблива картина. Після закінчення сезону керівництво «Карпат» виставило на трансфер одразу 19 своїх гравців. А тим, хто все ж ризикне залишитися, збираються серйозно урізати заробітну плату. З яким матеріалом буде працювати прийнявший у середу «Карпати» Олександр Севідов, поки не ясно. Як не ясно і те, коли, нарешті, львівський клуб вийде із затяжної кризи.