22-й тур. 02.03.2018, 13:00. «Сокіл», Львів. Сонячно. 50 глядачів. -10°С
Арбітр – Дмитро Бондаренко (Одеса).
Асистенти арбітра: Михайло Маланчук (Кіцмань, Чернівецька обл.), Володимир Журибіда (Луцьк).
Четвертий арбітр – Олександр Шандор (Львів).
Спостерігач арбітражу – Євген Геренда (Калуш, Івано-Франківська обл.).
«КАРПАТИ» U-21: Шевченко, Сениця, Веремієнко, Бусько, Саутін, Стасишин, Богач, Толочко, Кортес (Карпенко, 39), Войтович (Діма, 85), Бедойя (Сластінов, 70).
Запасні: Ющишин, Виздрик.
Старший тренер – Олександр Чижевський.
«ШАХТАР» U-21: Гриценко, Грачов, Сагуткін, Чоботенко, Корнієнко, Бондар, Якімець, Глагола (Конопля, 85), Яловенко, Кащук, Топалов.
Запасні: Єфанов, Чаговець, Путря, Дудік, Хачаєв.
Старший тренер – Валерій Кривенцов.
Голи: Войтович, 45+1, Саутін, 47 – Кащук, 3, Глагола, 42, Бондар, 64, Чоботенко, 90+2.
Попередження: Бусько, 62, Веремієнко, 80 – Корнієнко, 84.
Поєдинок молодіжних команд «Карпат» і «Шахтаря» в рамках заключного туру попереднього етапу першості України U-21 сезону-17/18 мав статус битви за шість очок. Адже другу і третю команди поточної турнірної таблиці розділяло чотири очки. Тож в разі перемоги, «зелено-білі» скорочували б відставання від «помаранчево-чорних» до мінімуму.
Вболівальники «левів», зрештою, як і самі карпатівці та їхні тренери, вірили в перемогу над принциповим суперником. Оптимізму додавали спогади про матч першого кола, коли в гостях наша команда здобула перемогу з цілком переконливим рахунком 2:0, а головне, при цьому переграла «гірників» майже за всіма компонентами футболу. На жаль, сьогодні підопічні Олександра Чижевського та Романа Толочка зазнали невдачі. Однак на докір наші хлопці аж ніяк не заслужили. У футболі завжди хтось перемагає, а комусь доводиться скуштувати гіркоту поразки. Цього разу на нашу долю випало останнє.
Гра для «Карпат» розпочалася, як то кажуть, гірше не придумаєш – вже на 3-й хвилині «Шахтар» відкрив рахунок. Топалов виконав фланговий простріл, який замкнув Кащук – 0:1. Втім, швидко пропущений гол не засмутив господарів. Карпатівці взяли м’яч під свій контроль і досить непогано комбінували, намагаючись відновити статус-кво. Зі створенням моментів у наших хлопців проблем не виникало. Значно гірше складалися справи з їх реалізацією. Гарні нагоди забити гол у відповідь змарнували Войтович, Бусько, Бедойя...
А наприкінці першого тайму трапилося те, що частенько буває у футболі: коли ти не реалізуєш свої шанси, то м’яч залітає до сітки твоїх воріт. Саме це й сталося на 42-й хвилині, коли Саутін втратив м’яча на своїй половині поля, а Бондар виконав передачу на Кащука. Автор першого голу в цьому епізоді наочне продемонстрував, що він вправно вміє виконати й роль асистента. Своєчасний простріл у карну зону і Глагола метрів з 12-ти поцілив у ближній кут – 0:2.
Однак підопічні Олександра Чижевського та Романа Толочка ще раз довели, що із психологічною стійкістю в них усе гаразд. Як винагорода, забитий гол вже у компенсований арбітром ігровий час до першого тайму. Богач з Войтовичем розіграли «стіночку» по центру, яку влучним ударом завершив останній – 1:2. Тож на перепочинок суперники пішли за мінімальної переваги команди Валерія Кривенцова.
Гол у «роздягальню» додав впевненості гравцям «Карпат», які з поновленням гри після перепочинку продовжили тиск на ворота донеччан і вже на самому початку другої половини зустрічі зрівняли рахунок – 2:2. Свій «автограф» у воротах Гриценка після подачі кутового залишив Саутін. В цей момент напевне усім вболівальникам нашої команди здалося, що другий забитий гол у ворота гостей повинен стати переломним і тепер «леви» свого не віддадуть – дотиснуть суперника і в такий спосіб здобудуть супервольову звитягу. На жаль, реалії життя виявилися абсолютно протилежними сподіванням львів’ян.
Справді, глядачі стали свідками ще двох забитих м’ячів. Цікаво, що як і перший гол у другому таймі, вони також були забиті після стандартів. Однак радості тим, хто прийшов на гру в морозну погоду, вони не принесли – в обох випадках круглий залітав до сітки воріт новоспеченого голкіпера карпатівців Шевченка. Причому четвертий гол, який вбив останні надії галичан на принаймні нічийний підсумковий результат, гості забили вже в компенсований арбітром час.
Програвати завжди неприємно, але в звітному матчі поразка для нас має особливо гіркий смак з двох причин: по-перше, як мінімум ми нічим по грі не поступалися супернику; а по-друге, до кожного з чотирьох голів у наші ворота призводили просто таки дитячі помилки задньої лінії.