Відбір до ЧС-2018. Група І. Другий тур
06.10.16. 21:45. Конья. «Торку Арена». 41.000 глядачів. Головний арбітр: Мануель Ґрефе (Німеччина).
Туреччина - Україна 2:2 (1:2).
Туреччина: Бабаджан, Мор, Еркін, Туфан (Шен 77), Топал, Унал (Айхан 46), Чалханоглу, Тосун, Топрак, Балта (Джіґерджі 46), Озбайракли.
Україна: П’ятов, Бутко, Ордець, Кучер, Соболь, Степаненко, Зінченко (Сидорчук 46), Кравець (Зозуля 73), Коноплянка (Петряк, 81), Коваленко, Ярмоленко.
Голи: Туфан (45+1), Чалханоґлу (80) - Ярмоленко (24 пен.), Кравец (27).
Попередження: Еркін (23), Чалханоґлу (47), Мор (87) - Ордець (54), Соболь (82), Зозуля (87).
Другий матч поспіль під керівництвом, так бажаного наставника, національна команда України завершила гру унічию. Цього разу з поділили очки з Туреччиною - 2:2. Принагідно, був час, коли українці вели у рахунку 2:0.
Наша команда грала в оптимальному складі. Шкода, що хтось із сильніших прихворів, але слабаків у матчі не було. І добре те, що П’ятов пустив тільки 2 м’ячі. Якби не Андрієва впевнена гра і поспіх турків, м’ячів у наших воротах могло бути значно більше.
Турки, маючи конфліктну ситуацію у своєму колективі, мусіли грати тими гравцями, що погодились вийти на поєдинок. Хочеться вірити, що 18-літній нападник турецької команди Емре Мор показав нашим претендентам на звання «Золотий талант», як слід грати у юному віці. Хлопчина двоївся і троївся на полі. Розпочинав гру і оборонявся, завдавав ударів і підтримував словом старших колег та навіть, не спочивши, боровся і заробив гірчичник.
Турки, але не ті з ONUR, перетворили трибуни стадіону у червоний колір. На кожному кріслі лежав національний прапор, якими вболівальники творили видовище. Свого часу представники нашої ФФУ також розкладали на крісла прапори. Навіть на львівській «Україні». Потім стало комусь, мабуть, не цікаво, і втулили рекламну паперову продукцію. «Шахтар» також проявляв у цьому напрямку хорошу ініціативу, але …
Команда Фатіха Теріма не те, що рушила, вона атакуючи ворота П’ятова, дослівно рвала кігті. Але з 7-ї хв. українці могли повести в рахунку. Зінченко опинився на добиванні і не спромігся як слід приложитися до м’яча. Два удари Коноплянки з трудом парирував воротар Бабаджан.
Після такого повороту подій українці двічі забили. Спершу Кравець «заробив» одинадцятиметровий удар. Коноплянка не проти був реабілітувати себе за ісландський промах. За справу взявся Ярмоленко на …силу реалізував. М’яч ледь не застряг у руках воротаря. Через кілька хвилин уже відзначився Артем Кравець, якого «Динамо» відправило на …заслання в Німеччину. Хороші та продумані гольові атаки української команди. Так й продовжити, але, де там. Ми вже виграли і суддя зараз сповістить про кінець гри. І ось що українці отримали. На 41-й хв. Кравець з 5-6 метрів пробив високо над воротами. І тут спрацювало футбольне правило: не забиваєш – виймай!
Хоча до цього моменту турки особливо й не загрожували нашим воротам. У компенсований арбітром час Туфан успішно завершив стандарт гольовим ударом у ближню стійку. Україна пропустила, що називається м’яча у роздягальню.
Другий тайм розпочався з небезпечної атаки «синьо-жовтих». Соболь промчав лівим краєм, зіграв у «стінку» з Коноплянкою, а Кравець пробив у воротаря і вдарився об поперечину. Гольовий момент втрачено.
І на 66-й хвилині саме «подруга» воротаря ця ж поперечина прийшла з допомогою П’ятову. Удар у ближній кут Мора, молодої зірки світового футболу, не за словами, а по ділу, Андрій з трудом перевів м’яча на кутовий.
Тиск господарів набирав все більшої сили. Ну, не гоже вдома програвати. Українці ж вдалися до всіляких фолів. Що принесло туркам потрібний результат.
На 80-й хвилині арбітр призначив пенальті, яке бездоганно, немов на більярдному столі реалізував Чалханоґлу. П’ятов у цьому моменті опинився без шансів. М’яч, вдарився об стійку, опинився у сітці – 2:2. Отак наша команда не втримала своєї перемоги.
Хоча у доданий арбітром час команда Шевченка, панічно відбиваючись, могла й програти. Цього разу пощастило, але наступного таке може не повторитися.