Україна - Уельс 1:0 (1:0)
28.03.2016.21:00. Київ. НСК «Олімпійський». Суддя: Сердар Ґьозюбуюк (Туреччина).
Україна: П’ятов, Шевчук, Хачеріді, Кучер, Федецький, Ротань (к) (Сидорчук, 59), Степаненко, Гармаш, Ярмоленко, Коваленко, Зозуля. Тренер – Михайло Фоменко.
Уельс: Хеннессі, Честер, Е. Вільямс (к) (Річардс, 65), Ґантер, Бен Девіс, Тейлор (Ґенлі, 72), Аллен, Емір Г’юз (Ледлі, 79), Лоуренс (Бредшоу, 73), Д. Вільямс (Макдональд, 61), Черч (Воукс, 61). Тренер – Кріс Коулмен.
Гол: Ярмоленко (28).
Попередження: Гармаш (22), Хачеріді (38), Федецький (51) – Річардс (77).
Що тут казати? Таке враження, що я цей матч уже бачив. Ні, не увісні, а наяву. Україна вдруге і у такому ж стилі досягла перемоги. Цього разу жертвою «синьо-білих» стали британці з Уельсу, яких ще називають Валія, Велз, Валлія…
Найбільше у цьому матчі мене здивувала не сама гра, а тренерські рішення Михайла Фоменка. Ні, наставник не допустився жодної тактичної помилки. Команда, якою він керує, виконала завдання на відмінно і досягла перемоги. Що ще треба вболівальнику? Правильно – родзинки, а її і не було.
Однак Україні їхати на Євро-2016, а в одній з останніх ігор шеф провів лиш одну заміну. Хотілося побачити багатьох. Адже навіть вітчизняні фахівці не можуть дати належної оцінки тому чи іншому гравцеві, а що вже говорити про вболівальника. Невже ця основа зі сталі і не зітреться перед Францією. Дай Боже, щоб все було гаразд, але такі ігри дають народу хороший харч. Та М.Фоменко протримав глядачів на «сухому пайку». Проте він і так краще за нас знається на справах національної команди. А Віктор Коваленко досить непогано відбігав 90 хвилин гри і став головним надбанням весняного призову.
Відверто українська футбольна публіка розчарувала. Можливо через відсутність травмованого Ґаррета Бейла на трибунах «Олімпійського» зібралось якихось два десятки тисяч народу. Але чи це є популяризація футболу? На мою думку, ні!
Але годі нарікати. Був футбольний матч, у якому наша команда перемогла!
Запальним цей поєдинок не назву, бо він таким не був. Більше того, польські колеги, телефонуючи, говорили, що в Києві з футбольного поля повівало нудотою. Розумію їхню ейфорію після 5:0 над фінами. Однак не погодитись з ними не можу. Бо упродовж усього поєдинку закарбувався у пам’яті єдиний епізод, який залишиться у спогадах на многії літа. Це м’яка подача м’яча зі штрафного Русланом Ротанем за плечі «стінки» і результативний удар Ярмоленка. Андрій, діючи на межі положення поза грою, завдав невідпорного удару. Здавалося, що Хеннессі мав м’яча в руках, але сила удару була такою потужною, що не можливо смугастого втримати. Сталося це на 28-й хвилині поєдинку. Принагідно порушення правил валлійці вчинили на Коваленку, який рвався на ворота. А ще був небезпечний підкат Федецького. Далі переважала така собі позиційна гра, від якої хотілося спати.
Так, гості у захисті діяли злагоджено і беззубо в атаці, а господарі довели, що «стандарти» їхній рятувальник. Зозуля цього вечора був надійно відрізаний від …парптнерів.
У другому таймі команди обмінялися кількома гострими моментами. На 57-й хвилині Ярмоленко пробив з 20 метрів і м’яч полетів над поперечиною.
В реваншу Джо Aллен завдав удару з-за меж карного майданчика. М’яч потрапив у турбуленцію і ледь не здезорієнтував Андрія П’ятова. Та наш воротар, на щастя, впорався і з цим ударом. Відбив м’яча поперед сeбе і добре, що жоден з валлійців до нього не дістався.
Пізніше з передачі капітана української команди Ротаня головою удару завдав Кучер. Однак м’яч пролетів поруч з поперечиною, але в аут.
На 69-й хвилині взявся допомогти українцям в атаці Хеннессі і невдало вибив м’яча, який опинився у «свіжого» Сидорчука. Сергієві удар з трьох (!) метрів не вдався, а воротар виправив свою помилку.
Футболісти більше грали у …стоячий футбол, за що отримали свист від тих, хто прийшов підтримати свою команду.
У доданий арбітром час Ешлі Річардс програв рокову дуель П’ятову. Цікаво, а як би у подібній ситуації зіграв Микита Шевченко? Мабуть, уже дізнаємось відповідь у грі з Північною Ірландією, або у фінальній частині побачимо в ділі воротаря «Зорі».