Новоспечений бронзовий призер та його тренер Сергій Гаравський поділилися своїми враженнями від ЧС
Сергій Гаравський:
- Сергій, вітаю Вас з бронзою, які емоції Ви відчуваєте?
- Дуже позитивні, звичайно.
- Ростислав потрапляв у чвертьфінал Чемпіонату Світу в 2010 році в Парижі, потім завоював бронзу Гран Прі в Гавані, був у вісімці в Сеулі в квітні цього року, але розраховували Ви на такий результат на цьому Чемпіонаті.
- Я знав, що буде хороший виступ. Ростислав дуже раціонально відфехтував в попередньому турі змагань, і я розумів, що якщо він покаже таке ж фехтування в турі прямого вибування, то все буде нормально. І він зробив це.
- Але суперники-то у нього були сильні ...
- Так, сильні - триразовий чемпіон світу Пітер Йоппіч з Німеччини, далі - переможець етапу кубка світу в Гавані американцями Рейс Імбоден і віце-лідер світового рейтингу Андреа Кассара з Італії. Однак він з усіма ними зустрічався вже не в перший раз ...
- А чого ж все-таки не вистачило в півфіналі з Ахматхузіним, адже спочатку Ростислав лідирував у рахунку 8:3?
- Справа в тому, що Герцик вже близько місяця лікує травму руки, і більше того - починаючи з 26 червня вона не відфехтовала на тренуванні ні єдиного бою. Вся його підготовка була спрямована на підвищення фізичної форми. Можна сказати, що за фактично два тижні він вперше взяв рапіру в руки вже на Чемпіонаті Світу в Будапешті.
- А може відсутність можливості фехтувати на тренуваннях перед самим початком Чемпіонату і зіграло ключову роль, Ростислав зміг відпочити, відновитися ...
- Можливо, це дало свої результати, а можливо і те, що Сума Спорт Хол, в якому проходять змагання в якійсь мірі щасливий для Герцика. Саме в цьому залі Ростислав завоював свою першу медаль на етапі кубка світу серед юніорів у 2008 році.
Ростислав Герцик:
- Ростислав, коли ти вранці йшов до зали, ти думав про те, що зможеш сьогодні піднятися на п'єдестал пошани?
- Я відчував, що щось хороше має статися. В кінці-кінців - це останній старт сезону, і де, як не тут, потрібно показувати результат? Я добре пройшов попередній тур змагань і розумів, що якщо буду продовжувати в тому ж дусі, то у мене все вийде.
- У тебе були дуже сильні суперники, але ти зумів їх перемогти. Ти не схильний піддаватись тиску «авторитетів»?
- Справа в тому, що я з ними вже не раз зустрічався. Наприклад, Андреа Кассаро я поступився в квітні місяці в Сеулі, і до сьогоднішнього дня у мене було багато часу проаналізувати всі помилки того бою.
- До речі про поєдинок з Кассаро, ти програвав 12:14, але продовжував боротися. Не було страху, що можеш пропустити? Не опускались руки?
- Знаєш, я навіть не пам'ятаю, як завдав п'ятнадцятий укол. Мені здається, що коли я фехтував, я навіть на рахунок не дивився. Просто треба було вигравати, треба було фехтувати, треба було наносити уколи, і я фехтував.
- А що завадило перемогти у фіналі? Я знаю, що у тебе травма руки.
- Так, рука дала про себе знати. Під кінець я майже не відчував руку. Важко було колоти і потрапляти в суперника.
- Я знаю, що цей зал для тебе в якійсь мірі щасливий ...
- Так (посміхається), саме тут я виконав Майстра спорту міжнародного класу, завоювавши срібло юніорського етапу кубка світу в 2008 році, а через рік на цьому ж турнірі взяв ще й бронзу.
- Повернімося до тренувань, на тренувальному зборі безпосередньо перед чемпіонатом через травму ти не фехтував, а лише отримував фізичне навантаження. Як тобі такий варіант підготовки?
- Так, це дійсно так. Було дуже важко морально, і я хочу сказати величезне спасибі нашим тренерам, і, особливо Сергію Гаравському і психологу Андрію Колосову, які знайшли, чим мене зайняти у вільний від фехтування час і не дали впасти духом, змусивши повірити, що все не закінчено, а тільки починається.